Кримська влада усуває татар від меморіальних заходів - Меджліс

Кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Про це заявив перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу, кримський депутат Рефат Чубаров, передає "Інтерфакс".

Так він прокоментував відмову виконкому Сімферопольської міськради у проведенні запланованих Меджлісом меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, які щорічно проходять 17-18 травня в автономії.

При цьому Чубаров запевнив, що незалежно від позиції влади жалобні заходи відбудуться за запланованим Меджлісом сценарієм.

Депутат нагадав, що протягом багатьох років пам'ятні заходи проводилися Меджлісом спільно з представниками республіканської влади і створювався загальний план дій.

Зокрема, на центральній площі Леніна в Сімферополі ввечері 17 травня кримськотатарська молодь проводила акцію "Запали вогник у своєму серці", а 18 травня проходив Всекримський жалобний мітинг.

"Мабуть, у цьому році у когось виникло бажання сепарувати ці заходи, більше того, той захід, який відображав суть трагедії, той захід, на який приходили і старий, і молодий, влада вирішила якимось чином виключити з кримської життя", - зазначив він.

"Я не маю сумнівів у тому, що і 17 і 18 травня ті заходи, які ми намітили, будуть проведені. Вони будуть в рамках закону України. Зберуться десятки тисяч людей, які висловлять скорботу за загиблими під час депортації, на висилку", - сказав Чубаров.

За його словами, ця акція покаже владі, що всі її учасники однаково хочуть кращого для майбутнього Криму, і нікому не буде дозволено сепарувати людей за принципом любові і нелюбові до влади.

15 лютого 2013 року главі Меджлісу Мустафі Джемілєву надійшов лист керуючого справами Сімферопольського міськвиконкому Олени Мацькової, в якому фактично йшлося про те, що Меджліс не отримав дозволу міської влади на проведення траурних заходів приурочених до річниці депортації кримських татар.

При цьому, у документі також зазначалося, що крім заявки Меджлісу міськвиконком отримав ще одне повідомлення про намір провести 18 травня на пл. Леніна заходи до Дня депортації.

Назва організації, що подала повідомлення до міськвиконкому, в листі Джемільову не вказувалася.

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Всі матеріали ІП за темою "Кримські татари"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.