АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"

Повернутись додому — чи можливе це для людини насправді? А якщо це народ, як випробовування часом та дистанцією змінюють його теперішнє та майбутнє?

В понеділок, 22 листопада, о 15.30 відбудеться дискусія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?".

 

Дискусія транслюватиметься українською на Facebook-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/37mb3wn) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/2XKIrvQ), а також на YouTube-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/3ENPHYH) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/3Av9eui).

Учасники дискусії, історики Мартін-Олександр Кислий та Максим Свєженцев спираються на твердження, що депортацію кримських татар слід розглядати як структуру, а не подію. Це був розтягнутий у часі процес, що охоплює не тільки звинувачення у зраді, виселення корінного народу у травні 1944 р., надсмертність та 12 років, проведених у спецпоселеннях. Йдеться також і про адаптацію до нових умов життя у вигнанні, боротьбу за повернення на батьківщину та повернення з депортації додому.
Дослідники говоритимуть про те, як саме цей процес вплинув на минуле та сучасне життя Криму, та про підходи до розуміння наслідків поселенського колоніалізму у Криму та поза півостровом.
Подію модеруватиме Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.
Ця подія є частиною серії розмов, присвячених 75 -й річниці програми ім. Фулбрайта.
Спікери:
Мартін-Олександр Кислий – історик, кандидат наук. Досліджує історію кримських татар, захистив дисертацію під назвою "Повернення кримських татар на батьківщину в 1956–1989 роках". До його наукових інтересів належать теми міґрації, пам'яті, травми, ідентичностей та усна історія. Стипендіант Fulbright Research and Development program (2017, University of Michigan, Ann Arbor)
Максим Свєженцев – дослідник історії Криму, доктор філософії в галузі історії (PhD, Університет Західного Онтаріо). У 2020 році захистив дисертацію на тему "Phantom Limb: Russian Settler Colonialism in Crimea (1990-1997)". Наразі працює над публікацією дисертації у вигляді монографії.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".