АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"

Повернутись додому — чи можливе це для людини насправді? А якщо це народ, як випробовування часом та дистанцією змінюють його теперішнє та майбутнє?

В понеділок, 22 листопада, о 15.30 відбудеться дискусія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?".

 

Дискусія транслюватиметься українською на Facebook-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/37mb3wn) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/2XKIrvQ), а також на YouTube-сторінках Американського дому в Києві (https://bit.ly/3ENPHYH) та Fulbright Ukraine (https://bit.ly/3Av9eui).

Учасники дискусії, історики Мартін-Олександр Кислий та Максим Свєженцев спираються на твердження, що депортацію кримських татар слід розглядати як структуру, а не подію. Це був розтягнутий у часі процес, що охоплює не тільки звинувачення у зраді, виселення корінного народу у травні 1944 р., надсмертність та 12 років, проведених у спецпоселеннях. Йдеться також і про адаптацію до нових умов життя у вигнанні, боротьбу за повернення на батьківщину та повернення з депортації додому.
Дослідники говоритимуть про те, як саме цей процес вплинув на минуле та сучасне життя Криму, та про підходи до розуміння наслідків поселенського колоніалізму у Криму та поза півостровом.
Подію модеруватиме Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.
Ця подія є частиною серії розмов, присвячених 75 -й річниці програми ім. Фулбрайта.
Спікери:
Мартін-Олександр Кислий – історик, кандидат наук. Досліджує історію кримських татар, захистив дисертацію під назвою "Повернення кримських татар на батьківщину в 1956–1989 роках". До його наукових інтересів належать теми міґрації, пам'яті, травми, ідентичностей та усна історія. Стипендіант Fulbright Research and Development program (2017, University of Michigan, Ann Arbor)
Максим Свєженцев – дослідник історії Криму, доктор філософії в галузі історії (PhD, Університет Західного Онтаріо). У 2020 році захистив дисертацію на тему "Phantom Limb: Russian Settler Colonialism in Crimea (1990-1997)". Наразі працює над публікацією дисертації у вигляді монографії.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".