Кримська влада усуває татар від меморіальних заходів - Меджліс

Кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Про це заявив перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу, кримський депутат Рефат Чубаров, передає "Інтерфакс".

Так він прокоментував відмову виконкому Сімферопольської міськради у проведенні запланованих Меджлісом меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, які щорічно проходять 17-18 травня в автономії.

При цьому Чубаров запевнив, що незалежно від позиції влади жалобні заходи відбудуться за запланованим Меджлісом сценарієм.

Депутат нагадав, що протягом багатьох років пам'ятні заходи проводилися Меджлісом спільно з представниками республіканської влади і створювався загальний план дій.

Зокрема, на центральній площі Леніна в Сімферополі ввечері 17 травня кримськотатарська молодь проводила акцію "Запали вогник у своєму серці", а 18 травня проходив Всекримський жалобний мітинг.

"Мабуть, у цьому році у когось виникло бажання сепарувати ці заходи, більше того, той захід, який відображав суть трагедії, той захід, на який приходили і старий, і молодий, влада вирішила якимось чином виключити з кримської життя", - зазначив він.

"Я не маю сумнівів у тому, що і 17 і 18 травня ті заходи, які ми намітили, будуть проведені. Вони будуть в рамках закону України. Зберуться десятки тисяч людей, які висловлять скорботу за загиблими під час депортації, на висилку", - сказав Чубаров.

За його словами, ця акція покаже владі, що всі її учасники однаково хочуть кращого для майбутнього Криму, і нікому не буде дозволено сепарувати людей за принципом любові і нелюбові до влади.

15 лютого 2013 року главі Меджлісу Мустафі Джемілєву надійшов лист керуючого справами Сімферопольського міськвиконкому Олени Мацькової, в якому фактично йшлося про те, що Меджліс не отримав дозволу міської влади на проведення траурних заходів приурочених до річниці депортації кримських татар.

При цьому, у документі також зазначалося, що крім заявки Меджлісу міськвиконком отримав ще одне повідомлення про намір провести 18 травня на пл. Леніна заходи до Дня депортації.

Назва організації, що подала повідомлення до міськвиконкому, в листі Джемільову не вказувалася.

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Всі матеріали ІП за темою "Кримські татари"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".