Кримська влада усуває татар від меморіальних заходів - Меджліс

Кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Про це заявив перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу, кримський депутат Рефат Чубаров, передає "Інтерфакс".

Так він прокоментував відмову виконкому Сімферопольської міськради у проведенні запланованих Меджлісом меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, які щорічно проходять 17-18 травня в автономії.

При цьому Чубаров запевнив, що незалежно від позиції влади жалобні заходи відбудуться за запланованим Меджлісом сценарієм.

Депутат нагадав, що протягом багатьох років пам'ятні заходи проводилися Меджлісом спільно з представниками республіканської влади і створювався загальний план дій.

Зокрема, на центральній площі Леніна в Сімферополі ввечері 17 травня кримськотатарська молодь проводила акцію "Запали вогник у своєму серці", а 18 травня проходив Всекримський жалобний мітинг.

"Мабуть, у цьому році у когось виникло бажання сепарувати ці заходи, більше того, той захід, який відображав суть трагедії, той захід, на який приходили і старий, і молодий, влада вирішила якимось чином виключити з кримської життя", - зазначив він.

"Я не маю сумнівів у тому, що і 17 і 18 травня ті заходи, які ми намітили, будуть проведені. Вони будуть в рамках закону України. Зберуться десятки тисяч людей, які висловлять скорботу за загиблими під час депортації, на висилку", - сказав Чубаров.

За його словами, ця акція покаже владі, що всі її учасники однаково хочуть кращого для майбутнього Криму, і нікому не буде дозволено сепарувати людей за принципом любові і нелюбові до влади.

15 лютого 2013 року главі Меджлісу Мустафі Джемілєву надійшов лист керуючого справами Сімферопольського міськвиконкому Олени Мацькової, в якому фактично йшлося про те, що Меджліс не отримав дозволу міської влади на проведення траурних заходів приурочених до річниці депортації кримських татар.

При цьому, у документі також зазначалося, що крім заявки Меджлісу міськвиконком отримав ще одне повідомлення про намір провести 18 травня на пл. Леніна заходи до Дня депортації.

Назва організації, що подала повідомлення до міськвиконкому, в листі Джемільову не вказувалася.

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Всі матеріали ІП за темою "Кримські татари"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.