УКРАЇНА ВІДЗНАЧАТИМЕ 100-РІЧЧЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

На робочому засіданні Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій розглядався проект указу президента України "Про заходи у зв'язку з 100-ми роковинами початку Першої Світової війни 1914-1918 років".

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнського об'єднання пошукових організацій "Союз "Народна пам'ять".

"На державному рівні ці заходи офіційно в Україні ще ніколи не святкувалися, - зазначив відповідальний секретар комісії Ярослав Жилкін. - До того ж, українці у Першій Світовій війні були змушені воювати по різні сторони фронту, фактично один проти одного у складі ворогуючих армій".

Як відомо, уряд Великої Британії розпочав спеціальну програму пам'яті, присвячену 100-річчю від початку Першої світової війни (1914-1918), вартістю 50 млн фунтів стерлінгів.

Численні заходи до 100-річчя Першої світової війни плануються і в Російській Федерації.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Перша світова війна"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.