У Києві відбудеться конференція про Чорну раду 1663 року

Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує фахівців взяти участь у міжнародній науковій конференції "RUTHENIA DIVIDA: цивілізаційні орієнтири та політичні протиріччя козацьких еліт другої половини XVII ст.", присвяченій 350-ій річниці Чорної ради.

Час і місце заходу: 15 травня 2013 р. (м. Київ, вул. Володимирська, 60). 

Роботу конференції планується проводити за такими напрямами:

- Внутрішня політика козацьких еліт:

передбачається обговорення питань, пов’язаних із розумінням козацькою старшиною поняття "державний інтерес", практикою рад у козацькій державі другої половини XVII ст. та Чорною радою 1663 р. як свідченням браку консенсусу козацьких еліт щодо політичних та цивілізаційних виборів.

- Зовнішні впливи та реакції:

планується розгляд впливів Московського царства на перебіг та результати Чорної ради, реакцій еліт Речі Посполитої на її проведення та результати.

Передбачається отримати відповіді на питання, чи були Андрусівський договір та Вічний мир результатом діяльності козаків, або ж ефектом їх недбалості? Чи був протекторат Кримського ханства та Османської імперії наслідком Чорної Ради?

- "Довге тривання" Чорної ради:

Очікується обговорення Чорної ради як "місця пам'яті" українського народу, аналіз оцінки подій другої половини XVII ст. в українській та закордонній історіографії.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська.

Заявку на участь у конференції та тези доповіді (до 1 тис. знаків, без посилань) надсилати до 15 квітня 2013 р. на email: history.knu@gmail.com

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.