У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУЮТЬ НОВУ КНИГУ ТИМОТІ СНАЙДЕРА

Книгарня "Є" та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію українського перекладу книжки історика Тимоті Снайдера "Перетворення націй".

У своїй книзі відомий американський історик, професор Єльського університету Тимоті Снайдер досліджує феномен народження модерних націй.

Книга починається з розгляду створення в XVI ст. Речі Посполитої – найбільшої держави ранньомодерної Європи. Наприкінці ж ХХ ст., яким і закінчується дане дослідження, землі колишньої Речі Посполитої поділили між собою держави, названі за націями: Польща, Україна, Литва та Білорусь.

Відповідно до найпоширенішого на цей момент уявлення про національність, державні кордони мали охоплювати мовні спільноти. Яким чином з однієї ранньомодерної національної ідеї постали чотири модерні?

Відповідь автора покликана привернути увагу як фахових істориків, так і людей, яким небайдужі питання власної ідентичності.

Час і місце презентації: 20 травня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Тимоті Девід Снайдер – американський історик, професор Єльського університету. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи. Досліджує питання націоналізму, тоталітаризму та голокосту.

Докторський ступінь здобув 1997 року в Оксфордському університеті. Викладає на історичному факультеті Єльського університету. Праці Снайдера опубліковані в наукових журналах різних країн десятьма мовами світу, зокрема німецькою, французькою, польською, російською, українською та ін.

Автор монографій:

  "Криваві землі" (Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin, Basic Books/Random House, 2010), перекладена дванадцятьма мовами світу.
  "Червоний князь" (The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke, Basic Books/Random House, 2008).
  "Нариси із таємної війни" (Sketches from a Secret War: A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine, Yale University Press, 2005).
  "Перетворення націй" (The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus,1569–1999, Yale University Press, 2003).
  "Націоналізм, марксизм і сучасна Центральна Європа" (Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz, 1872—1905, Harvard Ukrainian Research Institute and Harvard University Press, 1997).

Є також співавтором книг "Сталінізм і Європа" (Stalinism and Europe: Terror, War, and Domination, 1937–1947, Oxford University Press, 2012, coedited with Ray Brandon) і "Стіна навколо Заходу" (The Wall Around the West: State Borders and Immigration Controls in Europe and North America, Rowman and Littlefield, 2000, coedited with Peter Andreas), а також розділів у колективних наукових виданнях і статей у фаховій та загальній періодиці.

Читайте на ІП інші тексти, де згадується Тимоті Снайдер

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.