Спецпроект

В Швеції будується перший музей-діорама на місці битви 1719 року

Музей буде називатися "гаванським" - Hamnmuseum - і будується він в стокгольмському передмісті Накка / Nacka. Готовий музей буде до початку нового 2014 року, а урочисте його відкриття для відвідувачів планується на квітень.

Про це повідомляє sverigesradio.se.

"Ідея музею виникла після 3-х літніх археологічних розкопок", - розповідає Ларс Гуннар Нільссон, ініціатор музею і з творець фільму, який буде показаний в цьому музеї, - "Протягом 6 навчальних семестрів велися розкопки в місці, яке було визначено в якості місця битви при Стекеті / Stäket на острові Лісовому / Skogsö, битви 1719. Археологи відкопали близько 1400 предметів. Більшість XVIII століття, але траплялися і знахідки XV століття, епохи вікінгів і навіть IV століття. Тому, в комуні Накка вирішили відкрити там музей".

Такі музеї - музеї одного бою або однієї битви - є в інших країнах, але в Швеції - це перший музей такого роду.

Дані про число учасників битви в історичній літературі дуже різні, але спираючись на найбільш достовірні джерела можна сказати, що близько 3600 солдатів або 6 батальйонів було з російської сторони, а зі шведської приблизно 700 осіб. Планувалося надіслати для оборони Стокгольма 1200 солдатів, але встигли до висадки російських тільки 700, уточнює Ларс Гуннар Нільссон. Про цю битву і піде мова в музеї. Там буде демонструватися і фільм.

"Ми знімаємо фільм-реконструкцію битви при Стекеті. Епізодів цієї битви. Мова в музеї буде йти про російські набіги початку XVIII століття, не тільки при Стекеті, але і по всьому шведському узбережжю. Це відвідувач побачить в експозиції музею, яка веде нас від 70-х років XX століття назад до 1719. Потім ви входите в круглу кімнату, де півколом розташований екран. Відвідувачі дивляться фільм, перебуваючи так би мовити в "медіа-циліндрі. Фільм тривалістю в 7-10 хвилин, і на його початку ми знаходимося в сучасності, в районі, де вулиці між будинками можуть називатися "Батальна", наприклад, хоча кругом вілли з садками, цілком ідилічна картинка. Але поступово в неї проступають кадри з минулого. Спочатку дифузні, розмиті картинки, стають чіткіше і нас - відвідувачів музею - вони переносять в 1719-й рік, коли на цьому березі висадилися російські солдати галерного флоту: перед нами зовсім інший ландшафт - гарячі поля, розбиті стволи дерев, до неба піднімається дим згарищ , йде підготовка до сутички" - розповідає автор фільму, Крістіан Арнет.

Серед експонатів майбутнього музею багато російського: російські кулі, пряжки, гудзики, залишки рушниць, частини кінної упряжі. А в 2015 році Збройна палата Королівського палацу в Стокгольмі вже пообіцяла дати в експозицію шлюп Петра Великого, який був зроблений в Голландії.

Музей задуманий, як відкритий для всіх, як інтерактивний і сучасний, хоча в основі експозиції лежать археологічні знахідки з місця подій 300-річної давнини. Музей по-шведськи називається Hamnmuseum, тобто Гаванський, розташований у Гавані. Відкриється він навесні 2014 року.

Теми

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.