У Швеції знайшли скарб віком 2500 років

На заході Швеції чоловік, який оглядав ліс для свого клубу зі спортивного орієнтування, натрапив на скарб із доби бронзи, якому близько 2500 років.

Про це повідомляє BBC.

 

Цінна археологічна знахідка включає близько 50 предметів, таких як намиста, браслети та шпильки для одягу.

"Спочатку я подумав, що це може бути лампа, але, придивившись, побачив, що це старовинні прикраси", - заявив картограф Томас Карлссон, автор цього випадкового відкриття.

Шведські археологи стверджують, що вкрай рідко можна виявити такий цінний скарб у лісі. Стародавні племена зазвичай залишали такі пожертви в річках або на заболочених ділянках.

Експерти припускають, що одна або кілька тварин розрили землю, під якою був скарб, залишивши багато предметів напіввідкритими. Вони датовані періодом між 750 і 500 рр. до Р.Х.

Ювелірні вироби з цього скрабу надзвичайно добре збереглися, як наголосив професор Йохан Лінг, викладач археології в Гетеборзькому університеті.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.