У Швеції знайшли скарб віком 2500 років

На заході Швеції чоловік, який оглядав ліс для свого клубу зі спортивного орієнтування, натрапив на скарб із доби бронзи, якому близько 2500 років.

Про це повідомляє BBC.

 

Цінна археологічна знахідка включає близько 50 предметів, таких як намиста, браслети та шпильки для одягу.

"Спочатку я подумав, що це може бути лампа, але, придивившись, побачив, що це старовинні прикраси", - заявив картограф Томас Карлссон, автор цього випадкового відкриття.

Шведські археологи стверджують, що вкрай рідко можна виявити такий цінний скарб у лісі. Стародавні племена зазвичай залишали такі пожертви в річках або на заболочених ділянках.

Експерти припускають, що одна або кілька тварин розрили землю, під якою був скарб, залишивши багато предметів напіввідкритими. Вони датовані періодом між 750 і 500 рр. до Р.Х.

Ювелірні вироби з цього скрабу надзвичайно добре збереглися, як наголосив професор Йохан Лінг, викладач археології в Гетеборзькому університеті.

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.