У Швеції знайшли скарб віком 2500 років

На заході Швеції чоловік, який оглядав ліс для свого клубу зі спортивного орієнтування, натрапив на скарб із доби бронзи, якому близько 2500 років.

Про це повідомляє BBC.

 

Цінна археологічна знахідка включає близько 50 предметів, таких як намиста, браслети та шпильки для одягу.

"Спочатку я подумав, що це може бути лампа, але, придивившись, побачив, що це старовинні прикраси", - заявив картограф Томас Карлссон, автор цього випадкового відкриття.

Шведські археологи стверджують, що вкрай рідко можна виявити такий цінний скарб у лісі. Стародавні племена зазвичай залишали такі пожертви в річках або на заболочених ділянках.

Експерти припускають, що одна або кілька тварин розрили землю, під якою був скарб, залишивши багато предметів напіввідкритими. Вони датовані періодом між 750 і 500 рр. до Р.Х.

Ювелірні вироби з цього скрабу надзвичайно добре збереглися, як наголосив професор Йохан Лінг, викладач археології в Гетеборзькому університеті.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.