У музеї Полтавської битви з’явився аудіогід шведською мовою – ОП

У Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» відбувся запуск аудіогіда шведською мовою.

Участь у церемонії початку роботи аудіогіда взяли дружина Президента Олена Зеленська та посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг, повідомляє пресслужба глави держави.

 

Зазначається, що аудіогід перекладено в межах проєкту культурної дипломатії та за сприяння посольства Швеції в Україні.

В ОПУ підкреслили, що ця ініціатива зміцнює дружні відносини між Україною й Швецією та розширює доступ шведських туристів до таких унікальних спільних історичних пам'яток, як Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви".

"Дуже радий бачити, як ініціатива першої леді перекласти аудіогід до Музею Полтавської битви шведською мовою не лише сприяє історичному та культурному зв'язку між нашими країнами, а й робить такі історичні пам'ятки в Україні більш доступними для відвідувачів зі Швеції", – зазначив Тобіас Тиберг.

Також повідомляється, що було представлено новий сучасний сайт музею трьома мовами. Його розробила шведсько-українська IT-компанія Beetroot задля підтримки та розвитку історико-культурної спадщини Полтавщини.

В ОПУ додали, що Музей Полтавської битви – один із найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Полтавщини і єдиний в Україні заповідник, який входить до міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".