У музеї Полтавської битви з’явився аудіогід шведською мовою – ОП

У Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» відбувся запуск аудіогіда шведською мовою.

Участь у церемонії початку роботи аудіогіда взяли дружина Президента Олена Зеленська та посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг, повідомляє пресслужба глави держави.

 

Зазначається, що аудіогід перекладено в межах проєкту культурної дипломатії та за сприяння посольства Швеції в Україні.

В ОПУ підкреслили, що ця ініціатива зміцнює дружні відносини між Україною й Швецією та розширює доступ шведських туристів до таких унікальних спільних історичних пам'яток, як Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви".

"Дуже радий бачити, як ініціатива першої леді перекласти аудіогід до Музею Полтавської битви шведською мовою не лише сприяє історичному та культурному зв'язку між нашими країнами, а й робить такі історичні пам'ятки в Україні більш доступними для відвідувачів зі Швеції", – зазначив Тобіас Тиберг.

Також повідомляється, що було представлено новий сучасний сайт музею трьома мовами. Його розробила шведсько-українська IT-компанія Beetroot задля підтримки та розвитку історико-культурної спадщини Полтавщини.

В ОПУ додали, що Музей Полтавської битви – один із найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Полтавщини і єдиний в Україні заповідник, який входить до міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.