На Львівщині знайдено поховання вояків дивізії "Галичина", "Вермахту" та червоноармійців

Віднайдені місця поховань загиблих у роки Другої Світової війни вояків української дивізії "Галичина", радянської Червоної армії, німецького "Вермахту", та військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих.

Місця санітарних захоронень на Львівщині під час польових пошукових досліджень виявило Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять". Про це повідомляє повідомляє прес-центр Товариства. 

Пошуки проводились у селах Зашків, Червоне, Скварява, Сасів Золочівського району Львівської області. Ця місцевість у роки Другої світової війни стала місцем жорстоких кровопролитних боїв між ворогуючими сторонами. 

Пошукова експедиція мала на меті дослідити раніше виявлені місця захоронень та ексгумувати людські останки, з метою подальшого їх перезахоронення на військові кладовища. 

Ексгумовано останки 19-ти осіб

Із санітарних поховальних ям вилучено (ексгумовано) останки дев’ятнадцяти осіб. За характером поховання та знайденими поруч фрагментами військових одностроїв та спорядження, залишки людських скелетів належать воякам різних воюючих сторін. Відповідно до висновків отриманих після дослідження супровідних речей, це вояки української дивізії "Галичина", радянської Червоної армії, німецького "Вермахту". 

Знайдено ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих

Знайдено три ідентифікатори вояка української дивізії "Галичина", десять німецького "Вермахт". У двох вояків Червоної армії ідентифікатори відсутні. Ще на чотирьох людських рештках залишились фрагменти німецьких військових одностроїв та військового спорядження. Ідентифікатори відсутні.

Останки німецьких вояків буде перепоховано на військовому кладовищі у с. Потеличі Жовківського району.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.