Спецпроект

Архітектори Тейт Модерн побудують музей у Гонконгу. ФОТО

Швейцарське архітектурне бюро Herzog & de Meuron виграло конкурс на проект будівлі музею модернізму і сучасного мистецтва в Гонконзі під назвою M +.

Про це повідомляє сайт бюро.

Herzog & de Meuron не стало наслідувати архітектурі КНР, а вирішило використовувати у своєму проекті китайський національний принцип взаємодії протилежностей, наприклад темного і світлого. Музейний комплекс складатиметься з двох будівель - одноповерхового горизонтального, в якому розташуються експозиційні простору, а також вертикального, відданого під офіси. Вертикальна будівля також буде використовуватися як екран для демонстрації відео.

Крім Herzog & de Meuron у фіналі конкурсу були ще п'ять учасників, зокрема архітектурне бюро лауреата Прітцкерівської премії 2013 Тойо Іто і компанія Shigeru Ban Architects.

Відкриття музею заплановано на 2017 рік. Незважаючи на те, що у нього немає будівлі, у нього вже є частина колекції: влітку 2012 року швейцарський колекціонер Улі Сиг пожертвував M + значну частину свого зібрання китайського сучасного мистецтва.

Гонконгський музей буде присвячений мистецтву XX і XXI століть, архітектури, дизайну і відеоарту. Він розташується на набережній порту Вікторії і стане одним з центральних установ культурного району West Kowloon (Західний Цзюлон), будівництво якого оцінюється в 3 мільярди доларів. Всього в цьому районі передбачається відкрити 17 культурних і розважальних центрів.

 Жак Херцог і П'єр де Мерон

Бюро Herzog & de Meuron було засновано в 1978 році. У 2000 році бюро отримало Прітцкерівську премію, найпрестижнішу в галузі архітектури, за проект британського музею Тейт Модерн, найвідомішою їх роботи.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".