Спецпроект

Архітектори Тейт Модерн побудують музей у Гонконгу. ФОТО

Швейцарське архітектурне бюро Herzog & de Meuron виграло конкурс на проект будівлі музею модернізму і сучасного мистецтва в Гонконзі під назвою M +.

Про це повідомляє сайт бюро.

Herzog & de Meuron не стало наслідувати архітектурі КНР, а вирішило використовувати у своєму проекті китайський національний принцип взаємодії протилежностей, наприклад темного і світлого. Музейний комплекс складатиметься з двох будівель - одноповерхового горизонтального, в якому розташуються експозиційні простору, а також вертикального, відданого під офіси. Вертикальна будівля також буде використовуватися як екран для демонстрації відео.

Крім Herzog & de Meuron у фіналі конкурсу були ще п'ять учасників, зокрема архітектурне бюро лауреата Прітцкерівської премії 2013 Тойо Іто і компанія Shigeru Ban Architects.

Відкриття музею заплановано на 2017 рік. Незважаючи на те, що у нього немає будівлі, у нього вже є частина колекції: влітку 2012 року швейцарський колекціонер Улі Сиг пожертвував M + значну частину свого зібрання китайського сучасного мистецтва.

Гонконгський музей буде присвячений мистецтву XX і XXI століть, архітектури, дизайну і відеоарту. Він розташується на набережній порту Вікторії і стане одним з центральних установ культурного району West Kowloon (Західний Цзюлон), будівництво якого оцінюється в 3 мільярди доларів. Всього в цьому районі передбачається відкрити 17 культурних і розважальних центрів.

 Жак Херцог і П'єр де Мерон

Бюро Herzog & de Meuron було засновано в 1978 році. У 2000 році бюро отримало Прітцкерівську премію, найпрестижнішу в галузі архітектури, за проект британського музею Тейт Модерн, найвідомішою їх роботи.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.