Спецпроект

Під Києвом музеєфікували черговий бетонний дот. ФОТО

На довгочасній вогневій точці (ДОТ) №178 відбудеться відкриття чергового об'єкта музейного комплексу "Київський укріплений район - Пояс Слави".

Це п'ятий ДОТ, перетворений ентузіастами на музей, повідомляють організатори заходу.

Музейний комплекс створено в рамках проекту "Пояс Слави" Київського міського історико-патріотичного клубу "Пошук" за участю спеціалізованого комунального підприємства "Меморіал" Києво-Святошинської районної ради.

Час і місце заходу: 11 липня 2013 року об 11:00. Село Віта-Поштова Києво-Святошинського району (Київська область).

Фото: kiur.io.ua

Створення музею підтримали районна рада і РДА, а також сільська рада Віти-Поштової.

Дот №178 - одна з ключових точок захисту столиці України на Одеській трасі. Саме він затримав німецькі війська при прориві в районі села Віта-Поштова.

Довгочасні фортифікаційні споруди батальйонного району оборони "Крим" Київського Укріпленого Району були побудовані у 1930 році. Головне завдання БРО "Крим" - оборона шосе Київ-Васильків, мосту через річку Віта та підходів до нього.

 БРО "Крим" на карті

Під час оборони Києва тут боронилися бійці четвертої роти 28-ого окремого кулеметного батальйона під командуванням капітана Кипаренка І.Е.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.