Спецпроект

Одеський музей футболу будуть відновлювати

Одеський клуб-музей футболу, який був повністю знищений під час пожежі на ринку будматеріалів "Селянка" в минулі вихідні, будуть відновлювати.

Про це пише dumskaya.net з посиланням на директора музею Олексія Пакова.

Цей музей створив Еммануїл Ганев, відомий у футбольних колах на прізвисько Моня "Болгарин". Колекція, яку він збирав 35 років, налічувала кілька тисяч експонатів - 1300 шарфів різних футбольних клубів, плакати, м'ячі з автографами, майки, воротарські рукавички, медалі.

"Клуб був некомерційний, і можна сказати, закритий - для любителів цього виду спорту, людей, які "хворіють футболом", - каже директор Олексій Паков, - Не було ні реклами, нічого - тому знали тільки свої. Люди приходили з дітьми, їм проводили екскурсії".

За словами директора, допомогти з відновленням музею вже виявили бажання любителі футболу з України, США, країн Європи та СНД.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.