Одеський художній музей передали у держвласність

Рішенням депутатів Одеської обласної ради (43 голоси) Одеський художній музей передали до державної власності.

Про це повідомляє "Суспільне".

 

Музей, підпорядкований облраді, перейде під управління Міністерства культури.

За словами депутатів, націоналізація музею стала першим кроком до його передачі держвідомству. Таке рішення, на думку обласних депутатів, допоможе розвитку музею та збільшить заробітну плату його працівників.

Одеський художній музей розташований у палаці Потоцьких. Він був збудований у 1820-х роках. В 1888 році палац купив колекціонер і меценат Григорій Маразлі, а через чотири роки передав його місту для створення в ньому музею мистецтв. Музей відкрили у палаці в 1899 році.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.