Одеський художній музей отримав статус національного. Йому присвоять імʼя Ройтбурда

Одеському художньому музею присвоїли статус національного.

Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

 

Також глава держави доручив Кабінету міністрів розглянути питання проведення ремонтно-реставраційних робіт у будівлі, в якій розміщується Одеський національний художній музей.

"Одеській обласній державній адміністрації спільно з Одеською обласною радою опрацювати в установленому порядку питання щодо присвоєння комунальній установі "Одеський національний художній музей" імені O. А. Ройтбурда", — йдеться в указі.


8 серпня художник Олександр Ройтбурд помер на 60-му році життя. Він вважається одним із основних художників "Української нової хвилі" — постмодерністської течії, що виникла в живописі в 1980—1990-х на тлі розпаду СРСР, перебудови та становлення незалежної України.

Ройтбурд народився в 1961 році в Одесі, закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. Наприкінці 2017 року Ройтбурд виграв конкурс на посаду директора Одеського художнього музею.

Попри спротив депутатів облради, які не проголосували за його кандидатуру, 19 березня 2018 року Одеська облдержадміністрація уклала з ним контракт на 5 років. Останній час Ройтбурд активно просував передачу музею на баланс Мінкульту. Це б допомогло музею отримати статус національного.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".