Спецпроект

Влада Туреччини заборонила відкривати музей геноциду

Влада Анкари відкинула пропозицію муніципалітету району Кизилджихамам про відкриття в турецькій столиці "Музею Ходжалинського геноциду".

Про це пише panorama.am.

Глава муніципалітету району Кизилджихамам Джошкун Унал повідомив журналістам, що музей доведеться перейменувати. "Керівництво Анкари заявило, що використання слова "геноцид" неприпустимо з правової точки зору, - це може призвести до дипломатичних ускладнень. Можливо, музей буде названий "Музеєм трагедії", або якось по-іншому. Зараз ми думаємо над новою назвою", - зазначив Дж. Унал.

26 лютого 1992, в ході війни в Карабасі, на підступах до міста Агдам, за нез'ясованих обставин загинуло від 200 до 300 чоловік (це за даними міжнародної правозахисної організації Human Right Watch, а згідно пропагованої Азербайджаном версії - більше 600), навмисне утримуваних владою Азербайджану в епіцентрі бойових дій. Населення Ходжали, що представляє собою одну з 5 вогневих точок, звідки обстрілювався блокадний Степанакерт, протягом багатьох місяців насильно утримувалося в селищі і навмисне не евакуювалося владою Азербайджану - з метою подальшого їх використання в якості живого щита.

Жителі Ходжали, покинувши селище по залишеному Силами Самооборони НКР гуманітарному коридору, безперешкодно пройшли більше 10 км і дійшли до контрольованого азербайджанськими військами міста Агдам. Пізніше в безпосередній близькості від позицій азербайджанських військ були виявлені тіла загиблих жителів селища. Точне число загиблих залишається невідомим, тому що офіційний Баку публікує суперечливі цифри. Комісія парламенту Азербайджану з розслідування трагічної загибелі цих цивільних осіб у Агдама була розпущена за указом Гейдара Алієва, а слідчі матеріали - засекречені.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.