Спецпроект

Влада Туреччини заборонила відкривати музей геноциду

Влада Анкари відкинула пропозицію муніципалітету району Кизилджихамам про відкриття в турецькій столиці "Музею Ходжалинського геноциду".

Про це пише panorama.am.

Глава муніципалітету району Кизилджихамам Джошкун Унал повідомив журналістам, що музей доведеться перейменувати. "Керівництво Анкари заявило, що використання слова "геноцид" неприпустимо з правової точки зору, - це може призвести до дипломатичних ускладнень. Можливо, музей буде названий "Музеєм трагедії", або якось по-іншому. Зараз ми думаємо над новою назвою", - зазначив Дж. Унал.

26 лютого 1992, в ході війни в Карабасі, на підступах до міста Агдам, за нез'ясованих обставин загинуло від 200 до 300 чоловік (це за даними міжнародної правозахисної організації Human Right Watch, а згідно пропагованої Азербайджаном версії - більше 600), навмисне утримуваних владою Азербайджану в епіцентрі бойових дій. Населення Ходжали, що представляє собою одну з 5 вогневих точок, звідки обстрілювався блокадний Степанакерт, протягом багатьох місяців насильно утримувалося в селищі і навмисне не евакуювалося владою Азербайджану - з метою подальшого їх використання в якості живого щита.

Жителі Ходжали, покинувши селище по залишеному Силами Самооборони НКР гуманітарному коридору, безперешкодно пройшли більше 10 км і дійшли до контрольованого азербайджанськими військами міста Агдам. Пізніше в безпосередній близькості від позицій азербайджанських військ були виявлені тіла загиблих жителів селища. Точне число загиблих залишається невідомим, тому що офіційний Баку публікує суперечливі цифри. Комісія парламенту Азербайджану з розслідування трагічної загибелі цих цивільних осіб у Агдама була розпущена за указом Гейдара Алієва, а слідчі матеріали - засекречені.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"