Спецпроект

Одесити святкують річницю Ланжерона. ФОТО

На честь його 250-річчя в Одеському історико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка.

Про це пише timer.od.ua.

Виставковий проект "Достойний слави він " знайомить глядачів з найбільш яскравими епізодами життя Олександра  де Ланжерона, губернатора Новоросійскього краю, видатного воєначальника, самобутнього літератора, мецената.  Ланжерон був нащадком давнього французького аристократичного роду. Вже в юному віці (19 років) він перетнув Атлантику та взяв участь у боротьбі за Незалежність Сполучених Штатів Америки, за що був нагороджений орденом Цинцинатті. Пізніше, вступивши на військову службу до Росії, Ланжерон брав участь у штурмі Ізмаїла в загоні адмірала Де Рібаса, уцілів у жорстокій Аустерлицькій битві 1805-го року, командував російськими військами у Вітчизняну війну 1812-го року і згодом став наступником славетного Дюка Рішельє в Одесі.

 

Проект "Достойний слави він" заснований на матеріалах Одеського історико-краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв, Державного архіву Одеської області, наукової бібліотеки Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова і приватних зібрань Тараса Максимюка та Анатолія Дроздовського. Найцінніший експонат виставки - лист Олександра де Ланжерона князю Потьомкіну-Таврійському з проханням про вступ до лав Російської армії, що стоїть під стінами Ізмаїла (1790).

Як відомо, в Одесі є Ланжеронівська вулиця, Ланжеронівський спуск, арка Ланжерона та навіть мис Ланжерон. 

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.