Спецпроект

Магнат заповів музею свою колекцію імпресіоністів

Нафтогазовий магнат Фредерік Гамільтон заповідає 22 картини імпресіоністів зі своєї колекції Денверському музею мистецтв (Denver Art Museum). До зібрання входять роботи Ван Гога, Моне, Сезанна, Мане, Ренуара, Морізо, Піссаро, Сіслея, а також Чейза, Гассама та Кайботта, пише Artukraine.

Зараз витвори мистецтва представлені на виставці "Паспорт у Париж" (Passport to Paris), яка триватиме у музеї до 9 лютого. Після закінчення виставки полотна повернуть власнику. Згідно до заповіту, повні права на картини музей отримає після смерті дарувальника - Фредеріка Гамільтона.

"Колекціонування картин було для мене величезною радістю упродовж чотирьох десятиліть. Я радий знати, що майбутнє покоління відвідувачів Денверського художнього музею буде насолоджуватися ними так само, як і я. Сподіваюсь, що цей дарунок зробить колекцію музею ще більшим джерелом насолоди для всіх, хто живе або відвідує наше велике місто", - сказав Гамільтон.

Альфред Сіслей, Дорога до Вено. 1886
Каміль Піссаро, Весна в Ераньї. 1900
Ежен Буден, Гавр. Судна в порту. 1868-1872
П'єр Огюст Ренуар, Береги Сени. 1875
Вінсент Ван Гог, Пшеничне поле з маками. 1887

Більше робіт з колекції Фредеріка Гамільтона - за посиланням

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.