Спецпроект

Магнат заповів музею свою колекцію імпресіоністів

Нафтогазовий магнат Фредерік Гамільтон заповідає 22 картини імпресіоністів зі своєї колекції Денверському музею мистецтв (Denver Art Museum). До зібрання входять роботи Ван Гога, Моне, Сезанна, Мане, Ренуара, Морізо, Піссаро, Сіслея, а також Чейза, Гассама та Кайботта, пише Artukraine.

Зараз витвори мистецтва представлені на виставці "Паспорт у Париж" (Passport to Paris), яка триватиме у музеї до 9 лютого. Після закінчення виставки полотна повернуть власнику. Згідно до заповіту, повні права на картини музей отримає після смерті дарувальника - Фредеріка Гамільтона.

"Колекціонування картин було для мене величезною радістю упродовж чотирьох десятиліть. Я радий знати, що майбутнє покоління відвідувачів Денверського художнього музею буде насолоджуватися ними так само, як і я. Сподіваюсь, що цей дарунок зробить колекцію музею ще більшим джерелом насолоди для всіх, хто живе або відвідує наше велике місто", - сказав Гамільтон.

Альфред Сіслей, Дорога до Вено. 1886
Каміль Піссаро, Весна в Ераньї. 1900
Ежен Буден, Гавр. Судна в порту. 1868-1872
П'єр Огюст Ренуар, Береги Сени. 1875
Вінсент Ван Гог, Пшеничне поле з маками. 1887

Більше робіт з колекції Фредеріка Гамільтона - за посиланням

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.