ПУТІН ВВАЖАЄ УКРАЇНЦІВ РОСІЯНАМИ

Президент Росії Володимир Путін вважає українців "складовою російського народу".

Про це він сказав під час прямої лінії, повідомляє УП.

Зокрема, Путін сказав, що бажання посварити Україну і Росію, "розтягти єдиний по суті народ вже є предметом міжнародної політики протягом століть".

При цьому він звернувся до ідей "Білого руху".

"Якщо ви подивитеся на висловлювання лідерів "Білого руху", зрозумієте, що, незважаючи на протиріччя з більшовиками, вони ніколи не допускали навіть думки про можливий розділ між Україною і Росією. Бо завжди вважали, що це частина єдиного простору, що це єдиний народ. Вони були абсолютно праві", - заявив Путін.

Він висловив жаль, що українці і росіяни живуть в різних державах.

"Але сьогодні так сталося, що ми живемо в різних державах. І ця політика розтягування, ослаблення і однієї, і іншої складової загального народу триває. Досить у світі сил, які побоюються нашої могутності. Як казав один із наших государів: нашої величезності. Тому намагаються подрібнити", - заявив Путін.

При цьому він заявив, що на заході України процвітає націоналізм і відроджується неонацизм.

"Там де процвітає націоналізм і навіть відроджується неонацизм - це західні частини України. Частково вони перебували в Чехословаччині, частково в Польщі, в Угорщині. І ніде і ніколи вони не були повноцінними громадянами цих країн. Це щось там всередині у людей дозрівало", - сказав він.

Путін заявив, що українці, які проживають на заході країни, були в цих державах другосортними людьми.

"Те, що вони були людьми другого сорту в цих державах призабулося. Але в історичній пам'яті, під кіркою, десь у душі там закопано. І звідси витоки цього націоналізму", - сказав він.

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

Дивіться також інші матеріали за тегами "Путін" та "ідіоти"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.