Вийшов друком атлас із історичними картами Львова

У Львові відбудеться презентація нового картографічного видання "Атлас українських історичних міст. Т. 1: Львів".

Про це повідомляє Центр міської історії.

Атлас виданий за науковою редакцією Мирона Капраля і включає 25 оригінальних карт Львова, 11 карт-реконструкцій та 6 видів міста.

Книга стала першим українським виданням у європейській серії міських атласів, що виходять під егідою Міжнародної комісії з історії міст ще з 1955-го року.

Серія видається з метою створити підстави для порівняльної історії європейських міст у різних періодах та аспектах їхнього життя.

Наразі вчені 18 країн (Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Італії, Чехії, Польщі, Румунії та інших) вже видали 502 атласи міст. Атлас Львова стає 503-м виданням серії.

Час і місце: 26 червня о 16:00 в конференц-залі Центру міської історії. Львів, вул. акад. Богомольця, 6.

Атлас уключає велику групу оригінальних мап міста Львова з багатої збірки Центрального історичного архіву України (м. Львів), а також із Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка, Військового архіву у Відні та кількох приватних колекцій.

Для публікації було відібрано 25 карт, що подаються переважно у великому форматі А1, щоб зберегти для зручності науковців оригінальний масштаб.

Карти-реконструкції дають змогу вченим з інших країн скласти уявлення про розвиток урбаністики, історії та картографії міста Львова. Загалом пропонується одинадцять таких мап, перша з яких присвячена доісторичній добі колонізації території міста, а остання – кінцю XVIII ст., коли Львів почав перебудовуватися на нових засадах столичного резиденційного міста.

Картографічною особливістю більшості з цих карт є прив’язка до сучасної топографічної основи за допомогою комп’ютерної системи ARC-GIS, що дозволяє досліднику накласти історичні об’єкти та споруди на сучасну територію Львова та екстраполювати їх на інші хронологічні проміжки.

Текстовий блок атласу містить впровадження в широку урбаністичну проблематику й включає наукові нариси про історико-урбаністичний розвиток міста від епохи ранніх слов’ян до сьогодення.

Наративний матеріал укладено за періодами, серед яких: археологічний (до середини ХІІІ ст.), долокаційний або княжий (ХІІІ ст.), локаційний на магдебурзькому праві (кінець ХІІІ–XV ст.), ранньомодерний (XVI–XVIII ст.), "довге" ХІХ ст. (1772–1914 рр.) та ХХ – початок ХХІ ст.

Особлива увага зосереджена на міських фортифікаційних спорудах, що впливали на домінанти розвитку міста, особливо  в середньовіччі та в ранньомодерну епоху. Подається також огляд картографічного матеріалу до історії Львова, опис видів міст та бібліографічний додаток.

Атлас виконано у п’яти наукових установах: Львівському відділенні Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, НДЦ "Рятівна археологічна служба" Ін-ту археології НАН України, Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Центральному державному історичному архів у м. Львові, "Інституті геоінформаційних систем" (Львів).

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.