В Україні розробили інтерактивний атлас про природну і культурну спадщину

Учені Інституту географії НАН України п'ять років займалися розробкою інтерактивного атласу «‎Населення України та його природна і культурна спадщина».

Про це розповів Укрінформу головний науковий співробітник відділу картографії Інституту географії та академік НАН України Леонід Руденко.

 

"‎Атлас розроблявся п'ять років – включно з розробкою наукової теми та виготовленням власне електронного атласу", - наголосив він.

Науковець розповів, що атлас призначений для працівників культури, науки, краєзнавців, викладачів та студентів навчальних закладів, владних структур регіонів різного рівня для широкого використання в управлінській, економічній, екологічній, просвітній, культурній та інших сферах діяльності, а також громадян України, які цікавляться культурою та історією своєї Батьківщини.

А його популяризація серед українців буде здійснюватися шляхом публікацій в інтернеті та представлення в різних інституціях (МОН, окремих ВНЗ, управлінських інститутах тощо).

Також він зазначив, що під час розробки виникло чимало проблем, пов'язаних з фінансуванням, часом та достовірними відомостями про пам'ятки культурної та природної спадщини.

"‎Гостро постала проблема наявності достовірних та актуальних даних про пам'ятки культурної та природної спадщини. Ні центральні органи виконавчої влади, ні органи місцевого самоврядування, ні громадськість не володіють повною інформацією про наявність пам'яток природної та культурної спадщини", - зауважив Руденко.

Наразі існує лише електронна версія атласу, представлена на засіданні Президії НАН України 3 лютого. Розробка паперової потребує додаткового часу і фінансування.

А для звичайних користувачів перегляд атласу поки що недоступний, тому що триває оформлення авторських прав та вирішення організаційних питань з вибором платформи для його перегляду.

Атлас "‎Населення України та його природна і культурна спадщина" - це блоки інтерактивних карт, розділених за темами: Україна в світовому та європейському гуманітарному просторі; умови та фактори формування, розвитку та збереження природної та культурної спадщини; населення України – субʼєкт (джерело) формування спадщини; культурна та природна спадщина; культурна та природна спадщина регіонів та етносів; українська культурна та природна спадщина діаспори.

Працювати з атласом можна на різних операційних системах та видах пристроїв.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.