Історики планують створити карту масових страт і поховань в Одесі

Група одеських істориків вирішила створити карту "Місця скорботи Одеси", позначивши на ній усі місця масових страт, зокрема Голокосту, а також військові та цивільні групові могили в межах міста.

Про це повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці історик Олександр Бабич.

 

"Місця скорботи Одеси – так ми назвали наш новий великий проєкт. Група істориків – це ваш покірний слуга, Дмитро Жданов, Андрій Крантов, Руслан Шеремета, Олександр Сурілов, Андрій Дембицький – які входять до ГО "Суспільство та історична спадщина" – починають роботу зі створення єдиного ресурсу, на якому будуть каталогізовані всі місця смерті та скорботи Одеси", - зазначив ініціатор проєкту.

За словами авторитетного історика, в попередньому списку 103 таких місця. Це діючі та ліквідовані кладовища, місця масових страт і місця Голокосту, одиночні й групові могили (військові, цивільні і т. ін.), кладовища військовополонених і поховання німців, румунів, словаків.

"Це все ми хочемо нанести на єдину велику карту і дати кожному такому місцю детальну історичну довідку", - уточнив Бабич.

Він додав, що історики заручилися підтримкою двох меценатів для реалізації проєкту з боку Петра Обухова та Михайла Шмушковича.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.