Анджеліна Джолі продала на аукціоні картину Черчилля за рекордну для його робіт вартість

Акторка Анджеліна Джолі продала картину колишнього премʼєр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля «Мінарет мечеті Аль-Кутубія» за рекордні для його робіт $11,5 мільйона (£8.3 million).

Про це повідомляється на сайті аукціонного дому Christieʼs.

 

Спочатку полотно, на якому зображена мечеть XII століття в Марракеші з Атласькими горами на задньому плані, оцінювалося у $2—3,4 млн (£1,5—2,5 млн).

Черчилль намалював цей пейзаж у січні 1943 року після зустрічі з президентом США Франкліном Рузвельтом в Касабланці, де відбувалися перемовини керівників країн антигітлерівської коаліції. Два лідери відвідали Марракеш після конференції, щоб Черчилль зміг показати Рузвельту красу міста.

Після цього британський премʼєр намалював пейзаж і подарував його Рузвельту на згадку про поїздку, потім полотно перейшло у спадок його сину Елліоту.

Картина була єдиною, створеною Черчиллем у період Другої світової війни, хоча загалом він за все своє життя намалював понад пів тисячі робіт.

Згодом, за даними CNN, у 2011 році Бред Пітт придбав картину у торговця антикваріатом Білла Рау як подарунок Джолі. Пара розлучилася у 2016 році після двох років офіційного шлюбу.

Рау розповів, що син Рузвельта продав картину в 1960-х, а потім вона більше пʼяти десятиліть зберігалася у Новому Орлеані.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.