В Дарниці хочуть перейменувати 11 вулиць. Питають поради

Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація виступила з ініціативою перейменування вулиць району, що названі на честь "катів українського народу, комуністичних символів та тоталітарного режиму".

Про це повідомляє офіційний сайт Дарницької РДА.

"Неприпустимо, що в столиці сучасної України досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", - наголошують чиновники.

РДА запрошує громадськість  долучитися до обговорення пропозицій щодо перейменування вулиць, провулків, проїздів нашого району, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Пропонується перейменувати 11 вулиць та провулків Дарницького району, серед яких - вул. Леніна, Котовського, Комінтерну, Свєрдлова, Крупської, Будьонного, Ілліча, Фрунзе тощо.

Пропозиції просять надсилати на адресу вул. О. Кошиця, 11 в письмовій формі, а також на електронну адресу cmi_drda@ukr.net.

Консультації можна отримати в кімнатах 111, 112 відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Телефони: 564-90-55, 563-65-55.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.