На батьківщині Шевченка покажуть фільми про нього, з 1926 року

16-17 серпня на батьківщині Тараса Шевченка – в Моринцях Звенигородського району Черкаської області – відбудеться перший загальноукраїнський фестиваль "Ше.Fest".

Про це повідомляє Культпростір.

Протягом усіх днів фестивалю демонструватимуться художні й документальні фільми зі збірки "Шевченко 200", яка була видана Національним центром Довженка спеціально до 200-ї річниці від дня народження поета.

"Офіційний Шевченко, яким ми його знаємо з підручників та офіціозу – символічна фігура, міф, який створювався цілими поколіннями вчених та бюрократів, - зазначив представник центру Олександр Прокопенко. - Тим цікавіше спостерігати як відбувався цей процес міфологізації – від ходульно-схематичного "Тараса Шевченка" Петра Чардиніна (1926), епічного "Тараса Шевченка" Ігоря Савченко (1951), до дисидентського за настроєм фільму "Сон" Володимира Денисенка (1964)".

Серед обраних робіт є також музичний фільм-екранізація поеми Шевченко та створеної за її мотивами опери Михайла Вериковського "Наймичка" (1963), документальні стрічки "Тарас Шевченко. Спадщина. Надії" Леоніда Анічкіна (1994-1995) і "Дві долі" Бориса Квашнєва (2007)."

На фестивалі "Ше.Fest" відбудеться також показ роботи Сергія Проскурні "Тарас Шевченко. Idентифікація".

Інше за темою "Кіно" та "Шевченко"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.