У Кам’янці-Подільському відбудеться фестиваль середньовічної культури

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 2-4 вересня відбудеться фестиваль середньовічної культури Ruthenica Medievalis.

Про це повідомляє Кам'янець-Подільська міська рада.

 

"Ruthenica Medievalis та Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник 2 вересня запрошують на фестиваль, що продемонструє матеріальну культуру та одяг часів Великого Князівства Литовського", – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що учасники фестивалю відтворять події 1398 року та одну з найбільших битв XIV століття у Східній Європі між військами Золотої Орди та східноєвропейського союзу в складі сил Литовсько-Руської держави, Польщі, Тевтонського Ордену, Молдови і Волощини, а також татар Тохтамиша.

Окрім цього, програмою заходу передбачені лицарські бої, середньовічні ігри, лучний турнір, факельна хода, середньовічний ярмарок, озброєний похід з маневрами.

Фестиваль Ruthenica Medievalis проходитиме на території Старого замку.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.