У Кам’янці-Подільському пройде фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця»

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 21-24 серпня проходитиме фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів голова Кам'янець-Подільського військово-історичного товариства, директор Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба.

 

"Ми проводимо цей фестиваль з 2011 року, невелику перерву робили у 2014-2015 роках та минулого року через карантин. Фестиваль тематично присвячений першим визвольним змаганням, тобто подіям, які відбувалися на території України в 1917-1920 роках.

Основними учасниками заходу будуть клуби історичної реконструкції фактично зі всієї України, які відтворюють цей період. Чекаємо більше сотні осіб. Цього року за військово-історичною складовою "Остання столиця" буде найбільшим в Україні заходом, присвяченим цій тематиці", - зазначив Заремба.

У програмі фестивалю передбачені концерти сучасної та автентичної музики початку ХХ століття, військово-історичний табір у форматі живого музею на території Старого замку, де можна побачити, як виглядав побут вояків XX ст., хода містом, відтворення бойових дій 1919 року армії УНР проти збройних сил півдня Росії. Окрім того, на заході покажуть тогочасну військову техніку.

Військово-історична складова фестивалю запланована на 21-22 серпня, а 23-24 серпня – відбуватимуться мистецькі події.

"Назва фестивалю з'явилася, як своєрідний мем у відповідь на амбіції Харкова щодо першої столиці. Ми у такому випадку були останньою столицею незалежної України того періоду, а саме з початку червня до листопада 1919.

Жодне місто України не було так довго столицею УНР і це був найбільш драматичний період, за визнанням тогочасного міністра внутрішніх справ Ісаака Мазепи, який він назвав "кам'янецька доба УНР", - додав Заремба.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.