У Кам’янці-Подільському пройде фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця»

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 21-24 серпня проходитиме фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів голова Кам'янець-Подільського військово-історичного товариства, директор Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба.

 

"Ми проводимо цей фестиваль з 2011 року, невелику перерву робили у 2014-2015 роках та минулого року через карантин. Фестиваль тематично присвячений першим визвольним змаганням, тобто подіям, які відбувалися на території України в 1917-1920 роках.

Основними учасниками заходу будуть клуби історичної реконструкції фактично зі всієї України, які відтворюють цей період. Чекаємо більше сотні осіб. Цього року за військово-історичною складовою "Остання столиця" буде найбільшим в Україні заходом, присвяченим цій тематиці", - зазначив Заремба.

У програмі фестивалю передбачені концерти сучасної та автентичної музики початку ХХ століття, військово-історичний табір у форматі живого музею на території Старого замку, де можна побачити, як виглядав побут вояків XX ст., хода містом, відтворення бойових дій 1919 року армії УНР проти збройних сил півдня Росії. Окрім того, на заході покажуть тогочасну військову техніку.

Військово-історична складова фестивалю запланована на 21-22 серпня, а 23-24 серпня – відбуватимуться мистецькі події.

"Назва фестивалю з'явилася, як своєрідний мем у відповідь на амбіції Харкова щодо першої столиці. Ми у такому випадку були останньою столицею незалежної України того періоду, а саме з початку червня до листопада 1919.

Жодне місто України не було так довго столицею УНР і це був найбільш драматичний період, за визнанням тогочасного міністра внутрішніх справ Ісаака Мазепи, який він назвав "кам'янецька доба УНР", - додав Заремба.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".