Стрічка «Фортеця Хаджибей» перемогла на кінофестивалі у Стамбулі

Фільм "Фортеця Хаджибей" став найкращою повнометражною стрічкою кінофестивалю в Стамбулі.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"Фільм Одеської кіностудії "Фортеця Хаджибей" став найкращою повнометражною стрічкою кінофестивалю Best Istanbul Film Festival. Мета Best Istanbul Film Festival – представити незалежних кінематографістів з усього світу та стати для них інструментом, який відкриває шлях в кіноіндустрію", - йдеться у повідомленні.

Кінострічка "Хаджибей", яка відображає події періоду російсько-турецької війни на території Північного Причорномор'я, вийшла у вітчизняний прокат 15 жовтня 2020 року. Того ж місяця фільм побачили й жителі Стамбула та інших міст Туреччини.

За сценарієм Євгена Тимошенка і Костянтина Коновалова, задунайський козак Андрій отримав завдання доставити листа турецькому коменданту фортеці, але її захоплює ворог. Щоб визволити з полону коменданта і врятувати його дочку Фатіму, в яку закоханий Андрій, потрібно перемогти ворога...


Головні ролі зіграли Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко та інші актори.


Фільм створено за підтримки Держагентства з питань кіно у копродукції з Georgian International Film (Грузія), AISI film (Туреччина), Національною кіностудією ім. Довженка (Україна), Тернопільською кінокомісією (Україна) та кінокомпанією "ІнсайтМедіа" (Україна).

Зйомки фільму здійснено на натурному майданчику та в павільйонах Одеської кіностудії, у Білгород-Дністровській фортеці, на березі Чорного моря та на річці Дунай.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.