У Чугуєві відсвяткували 170-ту річницю Іллі Рєпіна

Харківська обласна влада знайшла кошти не тільки на святкування, але й на відновлення садиби-музею художника.

В урочистостях 5 серпня взяли участь почесні гості, серед яких - перший секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні Олексій Жуковець і т.в.о. заступника голови ОДА Іван Варченко.

У садибі художника гостям запропонували "рєпінський чай". На території будинку-музею були виставлені студентські проекти з реконструкції садиби Рєпіна і створення у Чугуєві музейного кварталу.

Святкова програма продовжилася у художній галереї, де відкрилася виставка робіт Володимира Оглобліна "Академічка", присвячена академічній дачі імені Рєпіна, розташованій у Тверській області РФ. Біля галереї урочисто погасили поштову марку, присвячену ювілею художника.

Знаменита картина Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану"

Того ж дня відбулося закриття ХV міжнародного рєпінського пленеру. Звертаючись до гостей, Варченко наголосив, що художник прославив Чугуївщину і Харківщину далеко за межами України.

"У цей складний для України час обласна державна адміністрація знайшла можливість виділити 1 млн 267 тис. грн на реставрацію меморіального будинку Рєпіна, що дозволить на сучасному рівні зберегти дух художника на чугуївській землі", - повідомив Варченко.

Роботи з реставрації будинку-музею Рєпіна мають розпочатися у серпні цього року. У тому числі, відновленню підлягають предмети, які знаходяться всередині будинку. Реставрацію планують завершити до кінця року.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.