АНОНС: Фестиваль "Літо в садибі Косачів"

29 червня, у день народження письменниці Олени Пчілки, на Волині відбудеться щорічний фестиваль "Літо в садибі Косачів".

Про це інформує Садиба Косачів.

Програма цьогорічного ювілейного 5-го фестивалю:

11.00 год. – відкриття етнографічного виставкового проєкту "Зустріч у часі". На виставці буде представлено цінні експонати із фондів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки: "Сорочка Михайла Кривинюка", "Сорочка Варвари Йосипівни Дмитрук, подарована Лесею Українкою", сорочки кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

Доповнить виставку колекція одягу, відшитого за зразками узорів зібраних Оленою Пчілкою, із фондів Волинського краєзнавчого музею, виготовлених ПРАТ "Едельвіка", а також сучасний вишитий одяг цього ж бренду.

12.00 год. – презентація першого в історії "Зібрання творів Олени Пчілки" в 12 томах. Цей унікальний видавничий проєкт умістив у себе поезію, прозу, драматургію, літературну критику, публіцистику, фольклористику, етнографію, художні переклади, мемуаристику та епістолярій Ольги Петрівни Драгоманової-Косач. Присвячене видання 175-річчю від дня народження Олени Пчілки та було підготовлено за ініціативи та зусиллями Волинського національного університету імені Лесі Українки.

13.00 год. – збираємося разом "За обіднім столом у Косачів". Колектив музею пригощатиме гостей заходу борщем за рецептом, яким користувалася родина. 

14. 00 год. – вистава-дослідження "ПЧІЛКА" театру "Гармидер". Це короткі миті з життя жінки, про яку ми знаємо здебільшого як про дитячу письменницю і матір Лесі Українки. А Олена Пчілка тим часом – явище в українській культурі надпотужне: шестеро дітей, освіта, редакторська робота… А ще – краса, особлива аж до поважного віку харизма, любов, втрати, сумніви. І українське: її назавжди вибір, боротьба і молитва.

Коли: 29 червня, з 11:00 до 15:00.

Де: на території Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки за адресою: село Колодяжне Ковельського району, вулиця Лесі Українки, 53.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.