IN MEMORIAM: Відійшов у вічність поет і дисидент Ігор Калинець

На 85 році життя у Львові помер поет, дисидент Ігор Калинець.

Про це повідомила його дочка Дзвенислава Калинець-Мамчур.

"...полетіла до небесної родини душа мого тата! Молимося за Тебе, а Ти там у небесах разом із Мамою молитимешся за Україну, дорогий Таточку...", - написала на своїй сторінці у Фейсбук донька Ігоря Калинця.

Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у Ходорові на Львівщині. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету. Працював у Львівському обласному державному архіві.

У 1972 році за участь в дисидентському русі Ігор Калинець був засуджений на 6 років ув'язнення суворого режиму і 3 роки заслання. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з іншими шістдесятниками – Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Семеном Глузманом. 

Перебував на засланні в Забайкаллі разом із дружиною - поеткою та громадською діячкою Іриною Стасів-Калинець (1940 – 2012).

Калинець був одним із тих, хто допоміг відродити Пласт. На початку 1988 року у редагованому ним із дружиною часописі самвивдаву "Євшан" опублікував текст про Пласт авторства мовознавця доктора Юліана Редька. Це була перша після десятиліть окупації України публікація про Пласт на рідних землях. Влітку того ж року Ігор Калинець протестував проти розгону мирного табору Пласту.

Ігор Калинець ‒ автор 17 збірок поезії, численних прозових творів, публіцистичних статей. Після повернення із заслання видавав дитячі збірки, редагував часописи. Лауреат премії імені Митрополита Андрея Шептицького, премії імені Василя Стуса та Національної премії України імені Тараса Шевченка. 

 
Фото Олександра Хоменко

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.