IN MEMORIAM: Відійшов у вічність поет і дисидент Ігор Калинець

На 85 році життя у Львові помер поет, дисидент Ігор Калинець.

Про це повідомила його дочка Дзвенислава Калинець-Мамчур.

"...полетіла до небесної родини душа мого тата! Молимося за Тебе, а Ти там у небесах разом із Мамою молитимешся за Україну, дорогий Таточку...", - написала на своїй сторінці у Фейсбук донька Ігоря Калинця.

Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у Ходорові на Львівщині. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету. Працював у Львівському обласному державному архіві.

У 1972 році за участь в дисидентському русі Ігор Калинець був засуджений на 6 років ув'язнення суворого режиму і 3 роки заслання. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з іншими шістдесятниками – Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Семеном Глузманом. 

Перебував на засланні в Забайкаллі разом із дружиною - поеткою та громадською діячкою Іриною Стасів-Калинець (1940 – 2012).

Калинець був одним із тих, хто допоміг відродити Пласт. На початку 1988 року у редагованому ним із дружиною часописі самвивдаву "Євшан" опублікував текст про Пласт авторства мовознавця доктора Юліана Редька. Це була перша після десятиліть окупації України публікація про Пласт на рідних землях. Влітку того ж року Ігор Калинець протестував проти розгону мирного табору Пласту.

Ігор Калинець ‒ автор 17 збірок поезії, численних прозових творів, публіцистичних статей. Після повернення із заслання видавав дитячі збірки, редагував часописи. Лауреат премії імені Митрополита Андрея Шептицького, премії імені Василя Стуса та Національної премії України імені Тараса Шевченка. 

 
Фото Олександра Хоменко

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.