IN MEMORIAM: Відійшов у вічність поет і дисидент Ігор Калинець

На 85 році життя у Львові помер поет, дисидент Ігор Калинець.

Про це повідомила його дочка Дзвенислава Калинець-Мамчур.

"...полетіла до небесної родини душа мого тата! Молимося за Тебе, а Ти там у небесах разом із Мамою молитимешся за Україну, дорогий Таточку...", - написала на своїй сторінці у Фейсбук донька Ігоря Калинця.

Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у Ходорові на Львівщині. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету. Працював у Львівському обласному державному архіві.

У 1972 році за участь в дисидентському русі Ігор Калинець був засуджений на 6 років ув'язнення суворого режиму і 3 роки заслання. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з іншими шістдесятниками – Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Семеном Глузманом. 

Перебував на засланні в Забайкаллі разом із дружиною - поеткою та громадською діячкою Іриною Стасів-Калинець (1940 – 2012).

Калинець був одним із тих, хто допоміг відродити Пласт. На початку 1988 року у редагованому ним із дружиною часописі самвивдаву "Євшан" опублікував текст про Пласт авторства мовознавця доктора Юліана Редька. Це була перша після десятиліть окупації України публікація про Пласт на рідних землях. Влітку того ж року Ігор Калинець протестував проти розгону мирного табору Пласту.

Ігор Калинець ‒ автор 17 збірок поезії, численних прозових творів, публіцистичних статей. Після повернення із заслання видавав дитячі збірки, редагував часописи. Лауреат премії імені Митрополита Андрея Шептицького, премії імені Василя Стуса та Національної премії України імені Тараса Шевченка. 

 
Фото Олександра Хоменко

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.