У шведській церкві знайшли сумки з людськими останками. ФОТО

Жителька Швеції виявила в церкві кілька сумок з "Ікеї", наповнених людськими останками.

В сумках, як повідомляє Gazeta.ua, були черепи і кістки приблизно 80 людей.

Людські кості виявили у цій церкві

Сумки, складені в купу і накриті брезентом, зберігалися в церкві з 2009 року. Виявилося, що черепи і кістки були знайдені в храмі під час ремонту. Колись вони були поховані прямо під церквою.

Археологи повідомили, що про це поховання вони знають. Спеціаліст Людвіг Папмель-Дюфей входив до групи археологів, які й відкопали ці останки.

Археолог заперечує, що поклав останки в сумки від "Ікеї"

- Ми повинні були все це задокументувати, а також поховати останки, вік яких може становити 500 років. Однак перепоховання весь час відкладалося, - розповів експерт.

На думку експерта, ці кістки вже одного разу були перепоховані в спеціальному сховищі. Говорячи про те, хто помістив їх у пакети з "Ікеї", археолог зазначив, що він цього не робив.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.