Триває VІII Конкурс ім. Єжи Ґєдройця

Автори захищених дипломних, маґістерських і кандидатських робіт з тематики історії та сучасності Польщі або польсько-українським взаємин запрошуються до участі в конкурсі.

У 2006 році з нагоди Року Єжи Ґєдройця Посольство Республіки Польща в Україні оголосило перший конкурс на найкращі дипломні, маґістерські та кандидатські роботи, присвячені історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам.

Умови VІII Конкурсу 2013/2014 залишаються такими ж, як і в попередні роки: потрібно надіслати роботу, присвячену історії та сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам (в електронному та  роздрукованому вигляді), короткий зміст цієї роботи (резюме або автореферат) та CV автора на адресу Посольства Польщі у Києві до 3 жовтня 2014 р.

Прийматимуться лише ті праці, захист яких відбувся протягом 2013-2014 рр. Їх оцінюватиме міжнародне, польсько-українське жюрі. Передбачено по три премії у двох категоріях: для дипломних або маґістерських робіт та для кандидатських робіт.

Перша премія за кандидатську роботу становитиме 900 євро, друга - 500, третя - 300. Перша премія за маґістерську або дипломну роботу становитиме 350 євро, друга - 200, третя - 150. Найкращі праці будуть надруковані у престижних наукових виданнях.

У конкурсі можуть брати участь лише громадяни України.

Контактна особа:

Анна Кузьма, радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник сектору науки та освіти,
тел. (044) 230-07-08; e-mail: anna.kuzma@msz.gov.pl

Адреса Посольства РП: вул. Ярославів вал, 12, 01901 Київ.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.