У Польщі туристка із Нідерландів зробила нацистське привітання біля концтабору «Аушвіц»

Польща оштрафувала туристку з Нідерландів за нацистське вітання на місці колишнього концтабору «Аушвіц».

Про це повідомляє BBC.

 

29-річна жінка зробила цей жест перед брамою Arbeit Macht Frei ("Праця звільняє"). Охоронці помітили жінку прямо під час позування для фото, яке зробив чоловік. Поліція висунула їй звинувачення в участі в нацистській пропаганді. Прокуратура виписала штраф, жінка погодилась його сплатити (скільки саме — невідомо) і назвала цей вчинок "невдалим жартом".

Це не перший випадок затримання іноземців за пропаганду нацизму в Польщі — звинувачення, за яке можна отримати до двох років вʼязниці.

Так наприклад, у 2013 році двох турецьких студентів оштрафували і засудили за таке привітання до шести місяців тюремного увʼязнення з відтермінуванням виконання вироку на три роки.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.