АНОНС. Мери Львова – презентація дослідницького проекту

Повний перелік керівників Львова – від перших історичних відомостей про місто до сьогодення – представляє дослідницький проект «Інформаційна база даних "Міські голови Львова"».

25 грудня 2014 р. о 16.00 в Центрі міської історії (м. Львів, вул. акад. Богомольця, 6) відбудеться презентація дослідницького проекту "Інформаційна база даних "Міські голови Львова"".

Зазначений проект є результатом роботи групи істориків Львівського національного університету ім. Івана Франка, Центру міської історії, Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Усі виконавці проекту мають тривалий досвід дослідження історії Львова, зокрема публікації документів з історії міста, історико-краєзнавчої діяльності, а також досвід реалізації українсько-польського дослідницького і видавничого проекту "Львів: місто–суспільство–культура", роботи з оцифрованими матеріалами.

Задум проекту полягає в тому, аби створити джерелознавчі передумови для вивчення досвіду управління Львовом, проектуючи його на роль особистостей з урахуванням різноманітності й, водночас, цілісності історичного процесу.

Зібрані і опубліковані матеріали мають робочий характер. Вони тільки окреслюють дослідницьке поле, вказують на його головні структурні елементи. Це – укладений хронологічно від кінця ХІІІ до початку ХХІ століття повний список львівських війтів, бурмистрів / бургомістрів, президентів, голів міськвиконкому, міських голів.

Дані про кожну особу можуть (залежно від періоду) включати відомості про роки життя, місце народження та поховання, період перебування на посаді керівника міста, а також загальний управлінський досвід, основні періоди громадської та політичної діяльності.

У зв'язку з текстовим матеріалом подано візуальний ряд, який представляє портретні зображення, гравюри, медальйони, пам'ятні таблиці, надгробки, епітафії, автографи, кам'яниці, в яких жили керівники міста. Передбачається також створення відповідної цифрової бази даних на веб-сторінці проекту Центру міської історії "Інтерактивний Львів".

Призначення цих матеріалів – висвітлення історії міста Львова як осередку взаємодії різних історико-правових та культурних традицій.

Проект реалізується за фінансової підтримки програми соціально-культурних грантів Львівської міської ради.

За детальнішою інформацією просимо звертатися до координаторів проекту доцента Львівського національного університету ім. Івана Франка Мар'яна Мудрого – тел.: 097 263 01 81, e-mail: m_mudryi@yahoo.com та заступника директора Центру міської історії Ірини Мацевко – тел.: (322) 275 17 34, e-mail: i.matsevko@lvivcenter.org.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.