АНОНС. Мери Львова – презентація дослідницького проекту

Повний перелік керівників Львова – від перших історичних відомостей про місто до сьогодення – представляє дослідницький проект «Інформаційна база даних "Міські голови Львова"».

25 грудня 2014 р. о 16.00 в Центрі міської історії (м. Львів, вул. акад. Богомольця, 6) відбудеться презентація дослідницького проекту "Інформаційна база даних "Міські голови Львова"".

Зазначений проект є результатом роботи групи істориків Львівського національного університету ім. Івана Франка, Центру міської історії, Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Усі виконавці проекту мають тривалий досвід дослідження історії Львова, зокрема публікації документів з історії міста, історико-краєзнавчої діяльності, а також досвід реалізації українсько-польського дослідницького і видавничого проекту "Львів: місто–суспільство–культура", роботи з оцифрованими матеріалами.

Задум проекту полягає в тому, аби створити джерелознавчі передумови для вивчення досвіду управління Львовом, проектуючи його на роль особистостей з урахуванням різноманітності й, водночас, цілісності історичного процесу.

Зібрані і опубліковані матеріали мають робочий характер. Вони тільки окреслюють дослідницьке поле, вказують на його головні структурні елементи. Це – укладений хронологічно від кінця ХІІІ до початку ХХІ століття повний список львівських війтів, бурмистрів / бургомістрів, президентів, голів міськвиконкому, міських голів.

Дані про кожну особу можуть (залежно від періоду) включати відомості про роки життя, місце народження та поховання, період перебування на посаді керівника міста, а також загальний управлінський досвід, основні періоди громадської та політичної діяльності.

У зв'язку з текстовим матеріалом подано візуальний ряд, який представляє портретні зображення, гравюри, медальйони, пам'ятні таблиці, надгробки, епітафії, автографи, кам'яниці, в яких жили керівники міста. Передбачається також створення відповідної цифрової бази даних на веб-сторінці проекту Центру міської історії "Інтерактивний Львів".

Призначення цих матеріалів – висвітлення історії міста Львова як осередку взаємодії різних історико-правових та культурних традицій.

Проект реалізується за фінансової підтримки програми соціально-культурних грантів Львівської міської ради.

За детальнішою інформацією просимо звертатися до координаторів проекту доцента Львівського національного університету ім. Івана Франка Мар'яна Мудрого – тел.: 097 263 01 81, e-mail: m_mudryi@yahoo.com та заступника директора Центру міської історії Ірини Мацевко – тел.: (322) 275 17 34, e-mail: i.matsevko@lvivcenter.org.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.