У Львові померла Стефанія Шабатура – мисткиня та громадська діячка

17 грудня у віці 77 років пішла з життя Стефанія Шабатура, багаторічний політв’язень.

17 грудня 2014 р. у Львові померла після тяжкої хвороби видатна художниця декоративно-ужиткового мистецтва, громадська діячка, член правозахисної Української Гельсінкської групи Стефанія Шабатура.

Стефанія Михайлівна Шабатура. Фото: dyvys.info

 

Народилася Стефанія Михайлівна 1938 року в с. Іване-Золоте Тернопільської області. 1961 р. закінчила художнє училище, 1967 р. – Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, за фахом художник-прикладник. Проектувала і ткала гобелени й брала участь у численних виставках. Член Спілки художників України. Брала участь в роботі львівського Клубу творчої молоді "Пролісок" (КТМ), розповсюджувала самвидав.

Заарештована 12.01.1972 р. за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації й пропаганди. Брала активну участь в акціях протесту, голодовках. Їй інкримінували, зокрема, розповсюдження машинописної збірка В. Стуса "Веселий цвинтар". Засуджена за ст. 62 ч. 1 КК УРСР до 5 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 3 роки заслання. Термін покарання відбувала в жіночому концтаборі в Мордовській АССР, на засланні – у селі Макушино Курганської області.

У лютому 1979 року підтримала Українську Гельсінкську групу, оголосивши себе її членом. Брала активну участь в протестних акціях в'язнів. Співавтор листів і звернень до міжнародних і радянських організацій. КДБ знищив 70 екслібрисів і понад 150 рисунків Шабатури. Була співавтором багатьох збірників поетів і звернень до різних міжнародних організацій і радянських установ.

2 грудня 1979 р. закінчився її строк заслання і вона повернулася на Україну. Жила у Львові під адміністративним наглядом. У кінці 80-х була активісткою Львівських організацій Меморіалу, Народного Руху України, брала участь у боротьбі за відродження репресованої Української Греко-Католицької Церкви. Протягом 1990–1995 рр. була депутатом І демократичного скликання Львівської міської ради. Саме рада цього скликання 3 квітня 1990 року ухвалила рішення здійняти синьо-жовтий прапор на будівлі міської Ратуші. Прапор урочисто підняли депутати Стефанія Шабатура, Зеновій Саляк та Євген Шморгун.

З 1991 р. була головою Марійського товариства милосердя. Працювала художницею в текстильній промисловості. 1999 р. нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, 2006 р. – орденом "За мужність" І ступеня.

 

Стефанія Шабатура, видатна мисткиня і громадська діячка, член правозахисної Української Гельсінкської групи, померла 17 грудня 2014 року після тяжкої тривалої недуги

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.