Анонс: Лекція Збіґнєва Ґлюзи "Досвід документування та презентації новітньої історії "

Як документувати новітню історію? Як говорити про складні сторінки минулого? Як створювати унікальні видавничі проекти та мультимедійні виставки?

Про це та інші питання популяризації новітньої історії будемо говорити із легендарним Збіґнєвом Ґлюзою.

Збіґнєв Ґлюза є керівником центру "Карта", що займається документуванням і популяризацією історії сучасної Польщі та Східної Європи, президентом Фонду Східного Архіву та Фонду "Карта".

 Збіґнєв Ґлюза із Аліцією Ванцеж-Ґлюзою, дружиною та співзасновницею Центра "Карта" у архіві організації. Фото Войцеха Сюрдзеля, 2010

Центр "Карта" був заснований за умов "Воєнного стану" у 1982 році як підпільна структура польської антикомуністичної опозиції. До падіння комуністичного ладу "Карта" нелегально фіксувала свідчення політичних в’язнів, що виходили на свободу, займалася самвидавом. За цю діяльність Збіґнєв Ґлюза був заарештований і перебував в ув’язненні. 

Сьогодні Центр "Карта" - це сотні видавничих проектів, одноіменний історичний альманах, проект "Усна історія" та багато інших. Центр "Карта" також є співзасновником "Дому зустрічей із Історією" - виставкового і дискусійного простору у центрі Варшави.

Запрошуємо до участі та дискусії музейчиків, архівістів, істориків та громадських діячів, які займаються дослідженням та популяризацією історії.

Зустріч відбудеться за сприяння Польського інституту у Києві та Українського інституту національної пам’яті у Музеї Івана Гончара в рамках проекту "Музей Майдану/Музей Свободи".

19 грудня, п'ятниця

16:00-18:00

Адреса: вул. Лаврська, 19 (Івана Мазепи, 29)

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.