АНОНС. “ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану” – програма заходів

Інтерактивний виставковий простір “ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану” запрошує на культурно-просвітні заходи 4–7 грудня.

Програма заходів:

4 грудня (четвер)
Початок о 18.00 год.

Презентація книги "Слово Майдану"

Бібліотека Майдану запрошує всіх на свою першу презентацію в рамках інтерактивного виставкового проекту "Творчість Свободи". Книга "Слово Майдану" є унікальним виданням зі ста оповідань учасників та очевидців тих зимових подій. Це спогади представників майже всіх служб, підрозділів, напрямів і рухів Майдану, які автор - Олег Віноградов - особисто записав на диктофон у епіцентрі подій. Окрім зустрічі з паном Олегом, на вас чекатимуть щирі історії з уст самих героїв книги.

Вхід на презентацію – вільний.

5 грудня (п’ятниця)
Початок о 18.00 год.

Майстер-клас з розмальовування касок, а також розповіді про те, як цей вид мистецтва зародився і розвивався на Майдані від ініціаторів і колекціонерів цього барикадного хендмейду – представників Спілки художників Українського дому та Мистецької сотні Ігоря Левченка, Наталі Кадін-Фесенюк, Юрка "Пікассо".

7 грудня (неділя)
Початок о 17.00 год.

Презентація фільму "Чорний зошит Майдану"

Документальний альманах "Чорний зошит Майдану" знімався протягом чотирьох місяців студентами 2-го режисерського курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. На Майдані вони не лише шукали своїх героїв, знімали їх, а й працювали волонтерами. Це історії про людей, для яких Майдан став невід’ємною частиною їхнього життя. Від танців і співів у грудні до перших пострілів у січні, від щастя та ейфорії до виснаження і втоми. Це історії про людей, які відстояли свою гідність і готові боротись далі, це розповіді, в яких емоції важливіші за слова. Революція очима студентів, які дивились і бачили, шукали і знаходили… Отже… 13 особистостей. 13 камер. 13 своєрідних поглядів на світ.

Слідкуйте за анонсами про події (можливі зміни) на: www.honchar.org.ua, www.facebook.com/honchar.museum, www.facebook.com/pages/Музей-Майдану

і приходьте у цей простір Свободи – це Ваш Культурний Майдан, творімо Майбутнє вже прямо тут і зараз…

МІСЦЕ: Музей Івана Гончара, вул. Лаврська, 19.
Тел. для довідок: (044) 288-92-68, (044) 360-90-77 / honchar_museum@ukr.net

 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.