АНОНС: Як викинути Леніна з голів українців? Міжнародна конференція

Інтелектуали з цілої Європи дискутуватимуть у Києві, як пам’ять впливає на майбутнє.

Посольство Франції в Україні, Французький інститут в Україні, Український інститут національної пам’яті, Європейський форум для України та Центр досліджень визвольного руху запрошують філософів, соціологів, журналістів, істориків, громадських діячів та всіх, кому цікава тема когнференції, обмінятися думками про вплив пам’яті на майбутнє, про виклики та досвід перехідного посткомуністичного періоду і обговорити українські перспективи змін у культурній, соціальній, політичній та економічній сферах.

Як українцям викинути Леніна не лише з постаментів, але й голів — інтелектуали Франції, Грузії, Естонії, Латвії, Польщі, Росії, України та Чехії зберуться на дискусійний форум у столиці України. Серед них, зокрема, Стефан Куртуа, Франсуаз Том, Галя Акерман, Лєв Гудков, Александр Вондра, Адам Міхнік, Вітаутас Ландсбергіс, Віталій Портніков, Володимир В’ятрович, Юрій Рубан та Вадим Скуратівський.

 

Представники колишніх соцкраїн та європейські експерти поділяться досвідом, що вдалося і що не вдалося у сфері декомунізації, як відбулася люстрація, як була досягнута (чи не досягнута) національна згода щодо болісних реформ. 

Як підприємництво змінює суспільні процеси? Як совкова система управління досі генерує корупцію та фальсифікації? Як слід діяти, щоб розвіяти міфи про "справедливе радянське суспільство" і протистояти російській пропаганді? Ці та інші питання на порядку денному конференції. 

Програма проведення конференції:

12 грудня з 14.00 до 19.00 - Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сесія 1. Як вилікувати травми тоталітарного минулого: цинізм, страх, недовіру

Сесія 2. Як позбавити історичну пам’ять від радянських історичних міфів?

13 грудня з 9.00 до 19.00 - Дипломатична академія України

Сесія 3. Вдалий та невдалий досвід декомунізації колишніх соцкраїн

Сесія 4. Як перемогти інерцію совкового підходу в державному управлінні і суспільних відносинах

Сесія 5. Як економіка міняє менталітет

Заключна сесія "Quo vadis?".

Зареєструватися до участі можна до 9:00 ранку п’ятниці, 12 грудня на сайті ЦДВР.

Додаткова інформація, організація інтерв’ю, детальна програма за запитом: contact@ifu.kiev.ua, (044)4822371 (Вікторія Томенчук).

Пряму інтернет-трансляцію конференції забезпечує BeTv. Інформаційний партнер — Український тиждень

Програма заходу на сайті ЦДВР.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.