АНОНС: У Києві покажуть фільм про каральні операції нацистів в Україні

"1377 спалених заживо" – так називається фільм про українські села, спалені нацистами під час Другої світової війни, який покажуть для киян 3 березня.

Зустріч відбудеться за участі автора і режисера документальної стрічки Івана Кравчишина та істориків Українського інституту національної пам’яті.

За час німецької окупації України було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50 828 вбитих.

У стрічці "1377 спалених заживо", зокрема, йтиметься про Корюківку на Чернігівщині, де 1-2 березня 1943 року нацисти вбили 6700 людей, спалили 1290 будинків, - це було найбільше поселення в Європі, повністю знищене нацистами в рамках каральної операції під час Другої світової війни.

 Спалена Корюківка

Для порівняння, інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

Іван Кравчишин - відомий режисер-документаліст, автор фільмів "Чорна Піхота", "Молода гвардія: лічильник смерті", "1377 спалених заживо".

У зустрічі беруть участь історики Українського інституту національної пам’яті Ростислав Пилявець та Сергій Бутко. Модеруватиме зустріч Олександр Зінченко, який також був редактором-дослідником фільму.

Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вівторок, 3 березня, 18.30

Адреса: Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 349

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.