Нові сенси відзначення 8-9 травня — рекомендації Інституту національної пам’яті

Україна впроваджує нову традицію урочистостей 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

8 травня як День пам’яті та примирення та 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги) цього року відзначатиме Україна. Про це йдеться в Указі Президента "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни" та Законі "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років".

 
Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та підкреслює солідарність і бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.).
 
Важливо гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та  увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, - підкреслюється в законодавчих актах.
 
"Протягом 24 років незалежності Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це не відповідало історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям та призводило до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплювало в свідомості культ війни, - пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович
 
Він наголосив, що важливо зосередити увагу не на військових парадах і гучних святкуваннях, що є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих.
 
Український інститут національної пам’яті підготував методичні матеріали, у яких пояснює мету заходів, наводить історичну довідку, термінологічний словник, рекомендує перелік документальних фільмів, присвячених Україні в Другій світовій війні, та список науковців, які спеціалізуються на даній темі.
 
Окрім того, УІНП рекомендує відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування організувати 8 травня там, де це можливо, мистецьку акцію "Перша хвилина миру" – концерт симфонічної музики, що має символічно завершитися о 23:01 – у хвилину, коли за Актом про беззастережну капітуляцію Німеччини було проголошено припинення вогню.
 
Україна уже долучилася до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків.
 
Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті - центральний орган виконавчої влади, який на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.
 
Прес-служба Українського інституту національної пам'яті
uinp@memory.gov.ua
(044) 253-15-63.
 

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.