Нові сенси відзначення 8-9 травня — рекомендації Інституту національної пам’яті

Україна впроваджує нову традицію урочистостей 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

8 травня як День пам’яті та примирення та 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги) цього року відзначатиме Україна. Про це йдеться в Указі Президента "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни" та Законі "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років".

 
Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та підкреслює солідарність і бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.).
 
Важливо гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та  увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, - підкреслюється в законодавчих актах.
 
"Протягом 24 років незалежності Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це не відповідало історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям та призводило до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплювало в свідомості культ війни, - пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович
 
Він наголосив, що важливо зосередити увагу не на військових парадах і гучних святкуваннях, що є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих.
 
Український інститут національної пам’яті підготував методичні матеріали, у яких пояснює мету заходів, наводить історичну довідку, термінологічний словник, рекомендує перелік документальних фільмів, присвячених Україні в Другій світовій війні, та список науковців, які спеціалізуються на даній темі.
 
Окрім того, УІНП рекомендує відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування організувати 8 травня там, де це можливо, мистецьку акцію "Перша хвилина миру" – концерт симфонічної музики, що має символічно завершитися о 23:01 – у хвилину, коли за Актом про беззастережну капітуляцію Німеччини було проголошено припинення вогню.
 
Україна уже долучилася до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків.
 
Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті - центральний орган виконавчої влади, який на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.
 
Прес-служба Українського інституту національної пам'яті
uinp@memory.gov.ua
(044) 253-15-63.
 

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".