Спецпроект

АНОНС: У Києві покажуть фільм про Катинь

Документальний фільм „Катинь. Листи з раю" розповідає про один з найбільш докладно задокументованих радянських воєнних злочинів. Стрічку покажуть рамках Кінолекторію Інституту нацпам'яті та з нагоди 75 роковин Катинського злочину.


У стрічці „Катинь. Листи з раю" перетинаються дві пам’яті про трагедію. Одна - це пам’ять катинських дітей, нащадків польських військовополонених, яких розстріляли органи НКВС у Катинь, Харкові, Биківні та Мідному навесні 1940 року. Друга - це те, що знають і пам’ятають про ці події діти Катині - молоді росіяни, що мешкають у місцевості, яка дала ім’я злочину. 

Фільм створений українськими режисерами Богданом Коровченко та Софією Чемерис © 07 Продакшн, "Інтер" і вперше був показаний у ефірі у квітні 2011 року.

Для стрічки автори записували інтерв’ю з родичами жертв катинської трагедії. Одним із оповідувачів є лауреат премії Оскар - Анджей Вайди, батько якого був вбитий НКВД у Харкові навесні 1940 року.

Більше текстів за цією темою читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

В основі документальної стрічки -  історія сім’ї, яка проживає неподалік Катинського лісу. Вона небагато знає про радянський злочин. Старші члени родини переконані, що це німці розстріляли офіцерів, молодші ж не надто цікавляться історією.

Автори фільму показують сім’ї листи та нотатки жертв (знайдені під час ексгумації при тілах вбитих офіцерів, вони потрапили до близьких кількадесят років після написання), а також сімейні розповіді. Ці факти змінюють героїв фільму.

У дискусії після фільму візьмуть участь історик Олександр Зінченко, автор книжки "Година папуги. Українські сторінки Катині" та Генеральний Консул Республіки Польща у Києві Рафал Вольський. Модеруватиме зустріч Іван Патриляк. Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Середа, 29 квітня, 18.00

Адреса:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 329 

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

 
Організатори: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?