АНОНС: У Києві відкривається виставка про пароха Майданека

Польський інститут у Києві та Національний музей Тараса Шевченка відкривають виставку "Якщо я не буду тут...", що присвячена о. Омеляну Ковчу.

"Отець Омелян був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу…" Архієпископ Любомир Гузар

Омелян Ковч – український греко-католицький священик, який служив у місті Перемишляни, а завершив свою місію у Майданеку. Під час німецької окупації, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, не зважаючи на заборону цього окупаційною владою.

 о. Омелян Ковч

За різними даними, відбулося від 600 до 2000 хрещень. За це гестапо спочатку забрало українського священика до львівської в’язниці на Лонцького, а у серпні 1943 його було відправлено до табору смерті "Майданек", що знаходився неподалік Любліна в Польщі.

Священик добровільно відмовився від спроб звільнення з концтабору і до останнього дня виконував свою душпастирську місію серед ув’язнених, що належали до різних національностей і віросповідань. Отець Омелян Ковч загинув у березні 1944 року.

Експозиція побудована на поєднанні фотографій, створених фотографом Герою Артемовою у 2014 році в Музеї "Майданек" та цитат із листів о. Омеляна Ковча з концтабору.

Відкриття виставки: середа, 13 травня 2015 року, о 18:00

Адреса: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12

Гера Артемова – український фотограф, член UPHA (Українська Фотографічна Альтернатива) та Незалежної медіа-профспілки України. Займається документальною і арт- фотографією.

Під час виставки демонструється фільм "Парох Майданека" (Польща, 2005, реж. Гжегож Лінковський).

Фільм знято за участі о. Стефана Батруха – пастора Грекокатолицької парафії у Любліні. Активно займається суспільною діяльністю, організовує транскордонні проекти, усіляко сприяє польсько - українському зближенню. Досліджує життя о. Омеляна Ковча та пропагує його духовний доробок.

14 травня (четвер) 18:00

Круглий стіл "В’язень табору Майданек о. Омелян Ковч. Протистояння злу в мирний час та в умовах війни. Роль кожної людини та особиста відповідальність" за участі о. Стефана Бартуха; Володимира В’ятровича, Голови Українського інституту національної пам’яті; Дмитра Пожоджука, журналіста, мера села Космач.

Вхід на відкриття виставки та круглий стіл - вільний

Виставка буде проходити 14-26 травня 2015 року, музей працює щоденно з 10:00 до 18:00 (каса до 17:30), вихідний – понеділок. Вхід на – умовах музею.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.