Вшанування пам'яті Сюргюн. Розклад урочистостей у Києві

У столиці протягом п'яти днів вшановуватимуть пам'ять жертв Сюргюн - вигнання киримли з своєї землі.

Про це повідомив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Цьогоріч в Україні відзначать 71-у річницю примусового виселення кримськотатарського народу з Криму та вшанують пам’ять жертв Сюргюн - масової депортації киримли з Криму. 

14 травня о 12:00 проведуть спецпогашення нових поштових марок, присвячених історії кримськотатарського народу. Серія складається із 4-ох видів: "Кримськотатарський воїн", "Дюрбе перших кримських ханів", "Танець Хайтарма", "Майстер-мідник". Кожну Укрпошта випустила накладом у 130 тис. примірників.

Місце: перед входом до Головпоштампту на Майдані Незалежності.

15 травня о 18:00 відкриють виставку-інсталяцію "Зинджир: ланки пам'яті. День скорботи і вшанування пам'яті жертв геноциду (депортації) кримськотатарського народу". Велику залу музею Гончара оформили, як кімнату в кримськотатарському будинку до депортації. На виставці також покажуть автентичні костюми, предмети побуту, картини.

Місце: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", вул. Лаврська, 19.

17 травня о 12:00 відкриють виставку "Hatira albomi" ("Альбом спогадів"), приурочену до річниці депортації кримськотатарського народу. На ній експонуватимуть фотографії сімейних архівів.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

17 травня о 20:00 проведуть акцію-реквієм "Запали вогник у своєму серці". Свічками викладатимуть півострів Крим із цифрою 71, контури кримськотатарського національного символу "Тамга" і напис "No genocide". Місце: Майдан Незалежності.

18 травня о 16:00 відбудеться "вечір-реквієм", у якому візьмуть участь керівники держави, члени Меджлісу кримськотатарського народу, народні депутати України, представники громадськості.

Місце: Національна опера України, вул. Володимирська, 50.

18 травня о 19:00 розпочнеться Всеукраїнський жалобний мітинг у пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу з виступами керівництва та членів Меджлісу, представників політичних партій та громадських організацій, народних депутатів України. Місце: Майдан Незалежності.

В окупованому Росією Криму міська влада Сімферополя заборонила кримським татарам проводити традиційний жалобний мітинг 18 травня в центрі міста.

18 травня 1944 року в Криму розпочалась депортація кримських татар. Увесь народ радянська влада звинуватила у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. 194 тисячі киримли кілька тижнів везли у товарняках до Середньої Азії. Дорогою і протягом першого року перебування у вигнанні загинуло понад 30 тисяч людей.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.