Українські декомунізаційні закони презентували у Франції

Декомунізація стала невід’ємним елементом демократичних трансформацій країн Центральної та Східної Європи ще з початку 1990-х. Україна ж лише зараз безповоротно пориває зі своїм болючим тоталітарним минулим — про це розповіли керівники Українського інституту національної пам’ять під час робочого візиту до Парижу в червні.

"Відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. Суть українського уроку в тому, що неподолане тоталітарне минуле деформує сьогодення, наближаючи його до своїх спотворених стандартів.

Тому про це минуле повинні пам'ятати не лише історики, але й політики, щоб справді реформувати країну, наблизити її до європейських демократичних зразків", — зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

4 декомунізаційні закони голова Інституту Володимир В’ятрович та перший заступник голови УІНП Аліна Шпак презентували 18-23 червня в Парижі, зокрема у Фундації Роберта Шумана та Українському культурно-інформаційному центрі.

У заходах взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, колишній посол Франції в Україні Філіп де Сюремен, Професор Університету Париж ІІ Філіп де Лара, генеральний секретар "Європейського форуму для України" Галина Аккерман, професор Римського університету "Ла Сап'єнца" Оксана Пахльовська, професор історії Сорбонського університету Франсуаза Том, колишній замміністра закордонних справ Грузії Торніке Горгадзе та ін.

Під час обговорення законів присутні ставили багато запитань, що підтверджує необхідність подальшої презентації у світі української політики національної пам’яті, зокрема процесів декомунізації. Адже уявлення про Україну часто спотворені історичними міфами чи завдяки російській пропаганді.

 

Володимир В’ятрович та Аліна Шпак провели ряд організаційних зустрічей. Відтак на другу половину року заплановано відкриття виставки "Україна у Другій світовій війні" у Парижі та розпочалася підготовка до проведення спільної наукової конференції у Києві.

Візит відбувся за сприяння Посольства України у Франції, Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського форуму для України.

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.