Карту “ленінопаду” накреслили херсонці

39 пам’ятників Леніну демонтували на Херсонщині за останні півтора року. Місцеві активісти створили інтерактивну карту, за допомогою якої відслідковують процес позбавлення області від монументів часів тоталітаризму. Дотепер в області залишається щонайменше 43 пам’ятники Леніну.

На карту нанесені маячки, завдяки яким кожен може дізнатись, коли, де і як пам’ятник демонтували на Херсонщині. Синім позначили "Ленінів", жовтим — пам'ятники іншим комуністичним лідерам.

 Демонтаж пам'ятника Леніну в м. Генічеськ

Крім того, на карті вказано й досі не знесені монументи: червоним - пам'ятники Леніну, блідо-рожевим - іншим більшовицьким окупантам. У синьому колі - пошкоджені тоталітарні монументи.

Рясний "ленінопад" на Херсонщині стартував на початку 2014 року, одночасно із подіями Революції Гідності. Найсвіжіший демонтаж "вождя" відбувся 8 серпня у містечку Велика Лепетиха. Також демонтували понад десять монументів іншим більшовицьким діячам.

Ленінопад на Херсонщині 

В області ще залишилось 43 Ілліча, зокрема у районних центрах: м. Скадовськ, смт. Великоолександрівка, смт. Верхній Рогачик, смт. Нижні Сірогози, смт. Іванівка.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.