Мирослав Маринович у Львові розповість про людську драму життя в СРСР

Політв’язень,член-засновник Української Гельсінської групи, віце-ректор Українського Католицького університету, учасник групи "Першого грудня" Мирослав Маринович розповість про людську драму життя в тоталітаризмі в рамках історичного майданчика Форуму видивців у Львові.

Комунізм полюбляв вплутувати у свої злочини максимальну кількість людей. Таким чином тисячі і мільйони стали якщо не учасниками, то бодай мовчазними свідками злочину.

Відтак для нас залишилося чимало моральних дилем: де закінчується злочин? Де починається примус? Чи вправі ми виносити вироки, часто - посмертно? Як оцінювати дії людей, яким довелося жити в комунізмі?

 

"Кожен вважає себе жертвою обставин і не хоче визнавати своєї власної вини у підтримуванні комуністичної системи, яка трималась на загальній згоді і на загальному страхові. Для того, щоб засудити комуністичну партію, потрібно казати собі, що ти був неправий, займав сторону злочинної організації. Комунізм живе тільки тому, що він живе у наших головах, у наших душах", – каже Мирослав Маринович.

11 вересня, п'ятниця 19:00

Зустріч з Мирославом Мариновичем "Злочин і гріх комунізму: проблеми подолання"

Модератор: Ігор Гулик

Місце: Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького" (м. Львів, вул. С. Бандери, 1)

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.