Російський посол у Польщі відмовився вибачатися

Посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв не вибачився за свої висловлювання щодо вини польської держави в тому, що на неї напала Німеччина під час Другої світової війни і заявив, що його неправильно інтерпретували.

Про це він заявив за результатами зустрічі в МЗС Польщі, повідомляє Onet.pl.

"Я пояснив, що це була неправильна інтерпретація. Я не мав на увазі, що Польща несе відповідальність за вибух Другої світової війни.

Я мав на увазі, що політика Польщі в 30-х роках привезла до цієї катастрофи. В інтерв’ю я був недостатньо точним у цій частині і це викликало таку реакцію", - сказав посол.

При цьому він наголосив, що не мав наміру образити польський народ.

При цьому Андрєєв наголосив, що не відмовляється від своїх слів про те, що російсько-польські стосунки найгірші від 1945 року.

В повідомленні МЗС Польщі за результатами зустрічі з послом РФ йдеться про те, що Андреєву висловлено рішучий протест через його висловлювання.

"Також було висловлено сподівання, що інші заяви і дії російського посла не будуть такими суперечливими і будуть сприяти розвитку польсько-російських стосунків", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що посол Росії в Польщі Сєрґєй Андрєєв буде викликаний до міністерства закордонних справ Польщі.

Така реакція МЗС - результат слів Андрєєва про те, що Польща сама винна у тому, що в 1939 році на неї напала гітлерівська Німеччина.

Крім того, посол заявив, що вторгнення радянських військ у Польщу в 1939-му не було агресією, а також виправдав радянські репресії щодо представників польського визвольного руху.

Європейська правда

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.