В Києві - виставка до 70-річчя ООН і Україну в ній

У читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України відбудеться урочисте відкриття виставки документів Національного архівного фонду України, присвяченої 70-й річниці заснування Організації Об’єднаних Націй.

Документальна експозиція охоплює період від 1945 р. – заснування Організації Об’єднаних Націй на міжнародній конференції в Сан-Франциско до сьогодення.

 

На виставці презентуватимуться невідомі широкому загалу документи, що розкривають:

- діяльність Представництва України при Організації Об’єднаних Націй;

- участь українських делегацій у засіданнях Генеральної Асамблеї ООН;

- діяльність України в Раді Безпеки, Економічній і Соціальній раді, ЮНЕСКО, в інших міжнародних організаціях, комітетах та комісіях,

- а також висвітлюють ратифікацію Україною конвенцій та договорів ООН тощо.

Відвідувачі виставки матимуть змогу ознайомитися з документами про участь української делегації в Сан-Франциській конференції з утворення ООН та її внесок у розробку Статуту ООН, про міжнародні культурні заходи України в рамках ЮНЕСКО тощо.

Особливе місце в експозиції займають документи про діяльність ООН у сфері підтримки та захисту прав і свобод людини.

Серед представлених матеріалів – відкритий лист ув’язнених у радянських таборах українців до Комісії ООН з прав людини.

Під час презентації виставки демонструватиметься хронікальний фільм з фондів ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного про заснування Організації Об’єднаних Націй.

Експозицію виставки підготовлено спільними зусиллями ЦДАГО, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Галузевого державного архіву Міністерства закордонних справ України.

Виставка працює з 23 вересня в читальному залі ЦДАГО України (м. Київ, вул. Кутузова, 8) 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.