Документи КҐБ про Україну в ООН доступні онлайн

46 документів про те, як СРСР використовував дипломатів для агентурних цілей за кордоном, а також про те, як організації української діаспори намагалися через Генасамблею ООН заявляти про політичні репресії в СРСР — опублікували онлайн

Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам'яті публікує у вільному доступі оцифровані копії документів з архівів КҐБ про членство УРСР в ООН. 

 

Тематична колекція "Документи КҐБ про Україну в ООН" налічує 46 документів, які доступні до завантаження на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

 

 

"КҐБ писав характеристики на пропонованих делегатів, готував доповідні про їхню поведінку та перевіряв, чи можуть вони бути вдалими кандидатами для поширення інформації про "досягнення СРСР"", — розповідає Денис Пасічник про зміст колекції. 

 

Наприклад, в одному з документів КҐБ дає характеристику письменнику Віталію Коротичу та рекомендує його на посаду прес-аташе Представництва УРСР при ООН. Комітет держбезпеки пише, що Коротичу вдається поширювати пропаганду про досягнення СРСР за кордоном, встановлюючи для цього "культурні зв'язки" з українською еміграцією. 

 

Представники українських організацій за кордоном намагалися звертати увагу світу на те, що УРСР не є самостійним членом ООН, а всі рішення української делегації ухвалюються за поданням Москви. Вони проводили акції протесту та демонстрації біля будівлі ООН у Нью Йорку, готували тексти про порушення прав людини в СРСР, які поширювали серед інших делегатів ООН. Навіть домовлялися з представниками інших країн про підняття українських питань на Генасамблеї — наприклад, переконали канадців виступити з питанням про переслідування українських митців в Україні


"Парадоксально, що СРСР включав Україну в склад ООН, щоб помножити свої голоси, але натомість присутність України дала змогу українцям за кордоном на міжнародному рівні звертати увагу до українських проблем — адвокатувати вихід України зі складу СРСР, інформувати про Голодомор, русифікацію і знищення культури, переслідування діячів культури, українських політв'язнів", — коментує директор архіву СБУ Андрій Когут.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".